Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Fis mwen an, si ou devni garanti dèt pou vwazen ou, ou te fè pwomès pou yon lòt ki pa pa w.
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Ou te tonbe nan pèlen akoz pawòl a bouch ou, ou te kenbe menm, akoz pawòl bouch ou yo.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Alò fè sa, fis mwen an, pou delivre tèt ou. Akoz ou te vin antre nan men a vwazen ou an, ale desann pou jennen vwazen ou an.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Pa kite dòmi tonbe nan zye ou, ni somèy rive sou pòpyè zye ou.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Chape tèt ou kon yon antilòp nan men a chasè, oswa zwazo a nan pelen moun lachas la.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Ale kote foumi, o parese. Veye abitid li yo e vin saj!
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Li menm, san pa gen chèf, ni ofisye, ni mèt,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
kon prepare manje li nan gran sezon an e ranmase pwovizyon li nan rekòlt la.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Pou konbyen de tan ou va kouche konsa O parese? Se kilè ou va leve soti nan dòmi?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Yon ti dòmi, yon ti somèy, yon ti pliye men ou yo pou repoze;
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
mizè ou va vin parèt sou ou tankou yon vagabon, e nesesite ou tankou yon nonm k ap pote zam.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Yon sanzave, yon moun mechan se sila ki mache ak yon bouch pèvès,
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
ki bat zye li, ki fè siy ak pye li, ki pwente ak dwèt li;
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
ki avèk pèvèsite nan kè l fè tout tan sa ki mal, ki gaye konfli.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Pou sa, malè li va parèt sibitman; nan yon enstan li va kase nèt; e li p ap gen gerizon ditou.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Gen sis bagay ke SENYÈ a rayi; wi sèt menm ki abominab devan l:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Zye ògeye, yon lang k ap bay manti, avèk men ki vèse san inosan,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
Yon kè ki divize plan mechan yo, pye ki kouri vit pou jwenn mal,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
Yon fo temwen ki bay manti, ak yon moun ki gaye konfli pami frè yo.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Fis mwen an, swiv lòd a papa ou e pa abandone enstriksyon manman ou.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Mare yo tout tan sou kè ou; mare yo nan kou ou.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Lè ou mache toupatou, yo va gide ou. Lè ou dòmi, yo va veye sou ou. Epi lè ou leve, yo va pale avèk ou.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Paske kòmandman an se yon lanp, e enstriksyon li se limyè. Konsa, repwòch ki disipline a se chemen lavi a
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
pou anpeche ou rive nan fanm movèz vi a, a lang glise de fanm adiltè a.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Pa dezire bote li nan kè ou, ni kite li kapte ou avèk pòpyè zye li.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Paske akoz yon pwostitiye, yon gason redwi a yon mòso pen. Yon fanm adiltè fè lachase lavi presye.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Èske yon nonm kab mete dife poze antre janm li yo pou rad li pa brile?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Oswa èske yon nonm kab mache sou chabon limen, san ke pye l pa brile?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Se konsa li ye ak yon nonm ki antre nan madanm vwazen li. Nenpòt moun ki manyen l p ap sòti san pinisyon.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Pèsòn pa meprize yon vòlè kap vòlè pou l kab satisfè grangou.
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Men si pa aza, li jwenn li, la oblije repeye li sèt fwa. Lap oblije bay tout sa li posede lakay li.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Sila ki fè adiltè ak yon fanm manke sajès; nonm nan ki fè sa a, detwi pwòp nanm li.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
L ap twouve blesi ak gwo wont, e repwòch li p ap efase menm.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Paske jalouzi fè laraj nan yon nonm; li p ap fè gras nan jou vanjans lan.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Li p ap dakò dedonmaje ak ranson, ni li p ap satisfè malgre ou fè li anpil kado.
