< Приповісті 6 >

1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Mon fils, si tu as cautionné ton prochain, si tu as répondu pour quelqu'un,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Tu es enlacé par les paroles de ta bouche; tu es pris par les paroles de ta bouche.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Mon fils, fais promptement ceci: dégage-toi; puisque tu es tombé entre les mains de ton prochain, va, prosterne-toi, et supplie ton prochain.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Ne donne point de sommeil à tes yeux, ni de repos à tes paupières;
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Dégage-toi comme le daim de la main du chasseur, et comme l'oiseau de la main de l'oiseleur.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Paresseux, va vers la fourmi, regarde ses voies, et deviens sage.
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Elle n'a ni chef, ni surveillant, ni maître,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
Elle prépare sa nourriture en été, et amasse durant la moisson de quoi manger.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Paresseux, jusques à quand seras-tu couché? Quand te lèveras-tu de ton sommeil?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Un peu dormir, un peu sommeiller, un peu croiser les mains pour se reposer;
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Et la pauvreté viendra comme un coureur, et la disette comme un homme armé.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Le méchant homme, l'homme inique va avec une bouche perverse.
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
Il fait signe de ses yeux, il parle de ses pieds, il donne à entendre de ses doigts.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
La perversité est dans son cœur, il machine du mal en tout temps, il fait naître des querelles.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
C'est pourquoi sa ruine viendra tout d'un coup; il sera subitement brisé, il n'y aura point de guérison.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Il y a six choses que hait l'Éternel, même sept qui lui sont en abomination:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Les yeux hautains, la langue fausse, les mains qui répandent le sang innocent,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
Le cœur qui forme de mauvais desseins, les pieds qui se hâtent pour courir au mal,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
Le faux témoin qui prononce des mensonges, et celui qui sème des querelles entre les frères.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Mon fils, garde le commandement de ton père, et n'abandonne point l'enseignement de ta mère.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Tiens-les continuellement liés sur ton cœur, et les attache à ton cou.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Quand tu marcheras, ils te conduiront; quand tu te coucheras, ils te garderont; quand tu te réveilleras, ils te parleront.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Car le commandement est une lampe, l'enseignement est une lumière, et les corrections propres à instruire sont le chemin de la vie.
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Pour te garder de la femme corrompue, et de la langue flatteuse d'une étrangère,
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Ne convoite point sa beauté dans ton cœur, et ne te laisse pas prendre par ses yeux.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Car pour l'amour de la femme débauchée on est réduit à un morceau de pain, et la femme adultère chasse après l'âme précieuse de l'homme.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Quelqu'un peut-il prendre du feu dans son sein, sans que ses habits brûlent?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Quelqu'un marchera-t-il sur la braise, sans que ses pieds soient brûlés?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Il en est de même pour celui qui entre vers la femme de son prochain; quiconque la touchera ne sera point impuni.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
On ne laisse pas impuni le voleur qui ne dérobe que pour se rassasier, quand il a faim;
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Et s'il est surpris, il rendra sept fois autant, il donnera tout ce qu'il a dans sa maison.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Mais celui qui commet adultère avec une femme, est dépourvu de sens; celui qui veut se perdre fera cela.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Il trouvera des plaies et de l'ignominie, et son opprobre ne sera point effacé;
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Car la jalousie du mari est une fureur, et il sera sans pitié au jour de la vengeance.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Il n'aura égard à aucune rançon, et n'acceptera rien, quand même tu multiplierais les présents.

< Приповісті 6 >