Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Mon fils, si tu as cautionné [pour quelqu'un] envers ton ami, ou si tu as frappé dans la main à l'étranger,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Tu es enlacé par les paroles de ta bouche, tu es pris par les paroles de ta bouche.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Mon fils, fais maintenant ceci, et te dégage, puisque tu es tombé entre les mains de ton intime ami, va, prosterne-toi, et encourage tes amis.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Ne donne point de sommeil à tes yeux, et ne laisse point sommeiller tes paupières.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Dégage-toi comme le daim de la main [du chasseur], et comme l'oiseau de la main de l'oiseleur.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Va, paresseux, vers la fourmi, regarde ses voies, et sois sage.
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Elle n'a ni chef, ni directeur, ni gouverneur,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
[Et cependant] elle prépare en été son pain, et amasse durant la moisson de quoi manger.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Paresseux, jusqu'à quand te tiendras-tu couché? Quand te lèveras-tu de ton lit?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Un peu de sommeil, [dis-tu], un peu de sommeil, un peu de ploiement de bras, afin de demeurer couché;
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Et ta pauvreté viendra comme un passant; et ta disette, comme un soldat.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
L'homme qui imite le démon, est un homme violent et ses discours sont faux.
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
Il fait signe de ses yeux, il parle de ses pieds, il enseigne de ses doigts.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
Il y a des renversements dans son cœur, il machine du mal en tout temps, il fait naître des querelles.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
C'est pourquoi sa calamité viendra subitement, il sera subitement brisé, il n'y aura point de guérison.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Dieu hait ces six choses, et même sept lui sont en abomination;
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Savoir, les yeux hautains, la fausse langue, les mains qui répandent le sang innocent;
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
Le cœur qui machine de mauvais desseins; les pieds qui se hâtent pour courir au mal;
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
Le faux témoin qui profère des mensonges; et celui qui sème des querelles entre les frères.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Mon fils, garde le commandement de ton père, et n'abandonne point l'enseignement de ta mère;
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Tiens-les continuellement liés à ton cœur, et les attache à ton cou.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Quand tu marcheras, il te conduira; et quand tu te coucheras, il te gardera; et quand tu te réveilleras, il s'entretiendra avec toi.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Car le commandement est une lampe; et l'enseignement une lumière; et les répréhensions propres à instruire [sont] le chemin de la vie.
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Pour te garder de la mauvaise femme, et des flatteries de la langue étrangère,
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Ne convoite point en ton cœur sa beauté, et ne te laisse point prendre à ses yeux.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Car pour l'amour de la femme débauchée on en vient jusqu'à un morceau de pain, et la femme [convoiteuse] d'homme chasse après l'âme précieuse [de l'homme.]
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Quelqu'un peut-il prendre du feu dans son sein, sans que ses habits brûlent?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Quelqu'un marchera-t-il sur la braise, sans que ses pieds en soient brûlés?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Ainsi [en prend-il] à celui qui entre vers la femme de son prochain; quiconque la touchera, ne sera point innocent.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
On ne méprise point un larron, s'il dérobe pour remplir son âme, quand il a faim;
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Et s'il est trouvé, il le récompensera sept fois au double, il donnera tout ce qu'il a dans sa maison.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
[Mais] celui qui commet adultère avec une femme, est dépourvu de sens; et celui qui le fera, sera le destructeur de son âme.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Il trouvera des plaies et de l'ignominie, et son opprobre ne sera point effacé.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Car la jalousie est une fureur de mari, qui n'épargnera point [l'adultère] au jour de la vengeance.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Il n'aura égard à aucune rançon, et il n'acceptera rien, quand tu multiplierais les présents.
