Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Mon fils, si tu t’es rendu caution pour ton ami, si tu t’es engagé pour un étranger,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
si tu es lié par les paroles de ta bouche, si tu es pris par les paroles de ta bouche,
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
fais donc ceci, mon ami: dégage-toi! Puisque tu es tombé aux mains de ton prochain, va, prosterne-toi et presse-le vivement!
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Ne donne ni sommeil à tes yeux, ni assoupissement à tes paupières;
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
dégage-toi, comme la gazelle de la main du chasseur, comme l’oiseau de la main de l’oiseleur.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Va vers la fourmi ô paresseux; considère ses voies et deviens sage.
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Elle qui n’a ni chef, ni inspecteur de travaux, ni souverain,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
elle amasse en été de quoi manger, elle recueille pendant la moisson sa nourriture.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Jusques à quand, ô paresseux, seras-tu couché, quand te lèveras-tu de ton sommeil?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
« Un peu de sommeil, un peu d’assoupissement, un peu croiser les mains sur son lit. »
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Et ta pauvreté viendra comme un voyageur, et ta disette comme un homme en armes!
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Un homme pervers, un homme inique, marche la perversité dans la bouche;
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
il cligne les yeux, gratte du pied, fait des signes avec les doigts.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
La perversité est dans son cœur, il médite le mal en tout temps, il suscite des querelles.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Aussi sa ruine viendra subitement; il sera brisé tout d’un coup et sans remède.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Il y a six choses que hait Yahweh, il y en a sept qu’il a en horreur:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
les yeux altiers, la langue menteuse, les mains qui font couler le sang innocent,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
le cœur qui médite des projets coupables, les pieds empressés à courir au mal,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
le faux témoin qui profère des mensonges, et celui qui sème la discorde entre frères.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Mon fils, garde le précepte de ton père, et ne rejette pas l’enseignement de ta mère.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Lie-les constamment sur ton cœur, attache-les à ton cou.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Il te dirigera dans ta marche, il te gardera dans ton sommeil; à ton réveil, il conversera avec toi.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Car le précepte est une lampe, et la loi une lumière, et les avertissements qui instruisent sont le chemin de la vie.
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Ils te préserveront de la femme perverse, de la langue doucereuse de l’étrangère.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Ne convoite pas sa beauté dans ton cœur, et qu’elle ne te séduise pas par ses paupières.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Car pour la courtisane on se réduit à un morceau de pain, et la femme mariée prend au piège une vie précieuse.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Se peut-il qu’un homme mette du feu dans son sein, sans que ses vêtements s’enflamment?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Ou bien un homme marchera-t-il sur des charbons ardents sans que ses pieds soient brûlés?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Ainsi en est-il de celui qui va vers la femme de son prochain: quiconque la touche ne saurait rester impuni.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
On ne méprise pas un voleur qui dérobe pour satisfaire sa faim, quand il n’a rien à manger:
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
surpris, il rend sept fois autant, il donne tout ce qu’il a dans sa maison.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Mais celui qui corrompt une femme est dépourvu de sens; il se perd lui-même, celui qui agit de la sorte;
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
il ne recueille que plaie et ignominie, et son opprobre ne s’effacera pas.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Car la jalousie excite la fureur de l’homme outragé; il est sans pitié au jour de la vengeance;
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
il n’a égard à aucune rançon; il n’en veut pas, quand même tu multiplierais les présents.
