Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Mon fils, si tu es devenu la garantie de ton prochain, si vous avez frappé vos mains en gage pour un étranger,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
vous êtes piégés par les mots de votre bouche; tu es pris au piège par les paroles de ta bouche.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Fais-le maintenant, mon fils, et délivre-toi, puisque tu es tombé dans la main de ton voisin. Allez, humiliez-vous. Appuyez votre plaidoyer auprès de votre voisin.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Ne laisse pas tes yeux s'endormir, ni le sommeil à vos paupières.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Libère-toi, comme une gazelle de la main du chasseur, comme un oiseau échappant au piège de l'oiseleur.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Va vers la fourmi, paresseux. Considérez ses manières, et soyez sage;
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
qui n'ont ni chef, ni surveillant, ni dirigeant,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
lui fournit du pain en été, et recueille sa nourriture dans la moisson.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Combien de temps vas-tu dormir, paresseux? Quand sortiras-tu de ton sommeil?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Un peu de sommeil, un peu d'assoupissement, un petit pliage des mains pour dormir...
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
ainsi votre pauvreté viendra comme un voleur, et votre rareté en tant qu'homme armé.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Un homme sans valeur, un homme d'iniquité, est celui qui marche avec une bouche perverse,
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
qui cligne des yeux, qui fait des signes avec ses pieds, qui fait des gestes avec ses doigts,
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
dans le cœur duquel il y a de la perversité, qui invente continuellement le mal, qui sème toujours la discorde.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
C'est pourquoi sa calamité viendra soudainement. Il sera brisé soudainement, et ce sans remède.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Il y a six choses que Yahvé déteste; oui, sept qui sont une abomination pour lui:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
des yeux arrogants, une langue mensongère, des mains qui ont versé du sang innocent,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
un cœur qui conçoit de mauvais plans, des pieds qui sont prompts à courir au mal,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
un faux témoin qui profère des mensonges, et celui qui sème la discorde entre les frères.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Mon fils, garde le commandement de ton père, et n'abandonnez pas l'enseignement de votre mère.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Lie-les continuellement sur ton cœur. Attachez-les autour de votre cou.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Quand tu marcheras, il te conduira. Quand vous dormirez, il veillera sur vous. Quand vous vous réveillerez, il parlera avec vous.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Car le commandement est une lampe, et la loi est légère. Les reproches d'instruction sont le chemin de la vie,
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
pour vous préserver de la femme immorale, de la flatterie de la langue de l'épouse volage.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Ne convoite pas sa beauté dans ton cœur, ni la laisser vous captiver avec ses paupières.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Car une prostituée vous réduit à un morceau de pain. La femme adultère chasse votre précieuse vie.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Un homme peut-il ramasser du feu sur ses genoux, et que ses vêtements ne soient pas brûlés?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Ou peut-on marcher sur des charbons ardents, et ses pieds ne seront pas brûlés?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Il en est de même pour celui qui va vers la femme de son prochain. Quiconque la touche ne restera pas impuni.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Les hommes ne méprisent pas un voleur. s'il vole pour se satisfaire quand il a faim,
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
mais s'il est retrouvé, il restituera sept fois. Il donnera toutes les richesses de sa maison.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Celui qui commet un adultère avec une femme est dépourvu d'intelligence. Celui qui le fait détruit sa propre âme.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Il recevra des blessures et le déshonneur. Son opprobre ne sera pas effacé.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Car la jalousie excite la fureur du mari. Il n'épargnera pas au jour de la vengeance.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Il ne tiendra compte d'aucune rançon, il ne sera pas non plus satisfait, même si vous lui faites de nombreux cadeaux.
