< Приповісті 6 >
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
My son, suppose you have pledged to guarantee your neighbor's debt, or you have shaken hands in agreement with a stranger,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
then you've trapped yourself by what you promised, you've been caught by what you said.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
So this is what you have to do. You need to get out of it, because you've put yourself in that person's power. Go to your neighbor in all humility and ask him to release you from the commitment.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Don't delay, saying that you'll sleep on it. Don't rest until you've done it.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Get out of it like a gazelle escaping from a trap, like a bird from a bird-catcher's net.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Go and observe the ants, you slacker! Learn from what they do and become wise.
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
They don't have a leader, an officer, or a ruler,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
yet they work hard during the summer getting their food, gathering what they need during the harvest.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
So how long are you going to lie there, you slacker? When are you going to get up from your sleep?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
You may say, “Please, just a little more sleep, a little longer snooze, a little more folding of the arms to rest”—
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
and poverty will attack you like a robber, destitution like an armed warrior.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Rebellious and wicked people go around telling lies,
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
winking slyly, giving sneaky foot gestures, rudely pointing with their fingers.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
Their warped minds plot evil schemes; they're always causing trouble.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
As a result, disaster falls suddenly on such people; in just a moment they're destroyed without hope of healing.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
There are six things that the Lord hates, seven things that he absolutely detests:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
arrogant eyes, a lying tongue, hands that murder the innocent,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
a mind that plots evil schemes, feet that hurriedly run to do wrong,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
a false witness that speaks lies, those who caused arguments in families.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
My son, pay attention to your father's instruction, and don't reject your mother's teaching.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Keep them always in mind. Tie them around your neck.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
They will lead you as you walk along; they will watch over you as you sleep; when you wake up they will talk with you.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
For the instruction is a lamp, and the teaching is a light. The correction that comes from discipline is the way to life.
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
It will protect you from an evil woman and the seductive words of a prostitute.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Don't let your mind lust after her beauty, or let her hypnotize you with her fluttering eyelashes.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
You can buy a prostitute for the price of a loaf of bread, but adultery with another man's wife can cost you your life.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Can you put fire in your lap and not burn your clothes?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Can you walk on hot coals and not scorch your feet?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
It's the same for anyone who sleeps with another man's wife. No one who touches her will remain unpunished.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
People don't condemn a thief if he steals to satisfy himself when he's hungry.
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
But if he's caught, he has to pay back seven times what he stole, even if it means handing over everything he has in his house.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Any man who commits adultery with a woman has no sense; he who does so destroys himself.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
He will be wounded and dishonored. His disgrace will never be removed.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
For jealousy makes a husband furious, and he won't hold back when he takes revenge.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
He refuses any compensation, and won't be paid off, however big the amount.