Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
[My] son, if you become surety for your friend, you shall deliver your hand to an enemy.
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
For a man's own lips become a strong snare to him, and he is caught with the lips of his own mouth.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
[My] son, do what I command you, and deliver yourself; for on your friend's account you are come into the power of evil [men]: faint not, but stir up even your friend for whom you are become surety.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Give not sleep to your eyes, nor slumber with your eyelids;
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
that you may deliver yourself as a doe out of the toils, and as a bird out of a snare.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Go to the ant, O sluggard; and see, and emulate his ways, and become wiser than he.
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
For whereas he has no husbandry, nor any one to compel him, and is under no master,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
he prepares food for himself in the summer, and lays by abundant store in harvest. Or go to the bee, and learn how diligent she is, and how earnestly she is engaged in her work; whose labours kings and private men use for health, and she is desired and respected by all: though weak in body, she is advanced by honouring wisdom.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
How long will you lie, O sluggard? and when will you awake out of sleep?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
You sleep a little, and you rest a little, and you slumber a short [time], and you fold your arms over your breast a little.
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Then poverty comes upon you as an evil traveller, and lack as a swift courier: but if you be diligent, your harvest shall arrive as a fountain, and poverty shall flee away as a bad courier.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
A foolish man and a transgressor goes in ways that are not good.
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
And the same winks with the eye, and makes a sign with his foot, and teaches with the beckonings of his fingers.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
[His] perverse heart devises evils: at all times such a one causes troubles to a city.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Therefore his destruction shall come suddenly; overthrow and irretrievable ruin.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
For he rejoices in all things which God hates, and he is ruined by reason of impurity of soul.
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
The eye of the haughty, a tongue unjust, hands shedding the blood of the just;
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
and a heart devising evil thoughts, and feet hastening to do evil, —[are hateful to God].
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
An unjust witness kindles falsehoods, and brings on quarrels between brethren.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
[My] son, keep the laws of your father, and reject not the ordinances of your mother:
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
but bind them upon your soul continually, and hang them as a chain about your neck.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Whenever you walk, lead this along and let it be with you; that it may talk with you when you wake.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
For the commandment of the law is a lamp and a light; a way of life; reproof also and correction:
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
to keep you continually from a married woman, and from the calumny of a strange tongue.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Let not the desire of beauty overcome you, neither be you caught by your eyes, neither be captivated with her eyelids.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
For the value of a harlot is as much as of one loaf; and a woman hunts for the precious souls of men.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Shall any one bind fire in his bosom, and not burn his garments?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
or will any one walk on coals of fire, and not burn his feet?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
So is he that goes in to a married woman; he shall not be held guiltless, neither any one that touches her.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
It is not to be wondered at if one should be taken stealing, for he steals that when hungry he may satisfy his soul:
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
but if he should be taken, he shall repay sevenfold, and shall deliver himself by giving all his goods.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
But the adulterer through lack of sense procures destruction to his soul.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
He endures both pain and disgrace, and his reproach shall never be wiped off.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
For the soul of her husband is full of jealousy: he will not spare in the day of vengeance.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
He will not forego [his] enmity for any ransom: neither will he be reconciled for many gifts.
