Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Ka capa, na pyi ham qii khoeng nawh khawlawng thlang khanawh na kut nak thlak awhtaw,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Nak awiawh namah awk nawh, nak awi kqawn ing namah ni pin nawh ni.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Ka capa, na pyi a kutawh taang vit hynyng ti nang simqu awhtaw na loetnaak hamna vemyihna sai kawp ti, na pyi venna cet, nak kawlung ce ak kaina phaih nawh qeennaak thoeh kawp ti.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Koeh ip, namik koeh kuu sak qoe kawp ti.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Sakzyym a kut awhkawng sakkhi a cen amyih ingkaw phak zym a kut awhkawng pha ang ding valh amyihna namah ce hul qu kawp ti.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Nang, thakdam pa, liing avena cet nawh, a khawsak ce toek nawh na cyih ta lah;
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Anih ing boei, ak sawikung, khawkkhan kung am ta na.
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
Khawhqai awh a buh cun nawh cangmaa awh a ai sui hy.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Aw, thakdam pa, iqyt dy nu na ih hly? Ityk awh nu na ihnaak awhkawng na thawh hly?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Na ngaih awhtaw ip, ngam, kut boem nawh zaih,
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Na ih hlanawh khawdengnaak ing khit cet amyihna ni pha kawm saw, awk voet ai vainaak ing ak tlung amyihna thoeng law kaw.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Thlakche ingkaw khawboeche thlang taw am khaaawh awioelhnaak ing ni a plam thaam hy.
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
Amik ing mikhqih, a khaw ing awi kqawn a kut dawn ing pho sak hy.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
Ak kawlung am dyng nawh, seetnaak sai ham poeknaak ta poepa nawh, hqeehnaak sai poepa hy.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Cedawngawh ak poek kaana kyinaak ing thoeng law nawh bawtbetawh seetnaak ing pha kawm saw qoeinaak a huh voel kaana.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Khawsa ing a sawhnaak khquk awm nawh am tuih soeih khqeet awm hy.
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Ak oe qu mikhai, thailatnaak ing ak be lai, thlakdyng a hqingnak ak lo kut,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
amak leek them ak poek kawlung, thawlh sainaak benna hqingtawn ing ak dawng khaw,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
a qaai kqawn nawh thailatnaak ing ak bee, ciingnapaca lakawh hqehnaak ak sai.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Ka capa, na pa awipek ve ngai nawh, na nu cawngpyinaak ce koeh mang taak.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Na kawlungawh khoemnawh, na hawngawh aawi poe lah.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Na cehnaak hoeiawh ni hqui nawh, na ih hui awhawm ni doen kawm saw, na thawh lawawh ni tym pau pyi kaw.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Awipek taw maihchoei na awm nawh, cawngpyinaak taw vaangnak ni, toelthamnaak taw hqingnaak lampyi ni.
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Nu amak leek ingkaw awih tui ing thlang ak zoek thlangthai nu ang laak awhkawng a nik doen hamna;
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Nak kawlung ing a dawnaak koeh nai nawh, a mikkhu ing koeh ni zoek seh nyng.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Pum ak zawi nu ak caming pa ing phaipi cunoet doeng ham nawh, samphaih nu ing hqinglung phutlo ce khoem thai hy.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Thlang ing a hii a uih kaana mai ce pawm hly thai nawh nu?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Thlang ing a khaw a uih kaana maihling leeh hly thai nawh nu?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
A pyi a zuu venna cet nawh ak hei taw a uu pynoet awm kut thlak kaana am voei ti kaw.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Ak phoencawih dipnaak ham ak quu thlang awm am loet ti kaw;
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
A mi huh awhtaw a pyh khqihna sah seitaw a im awhkaw a them a long boeih ing sah kaw.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Kawlung ak talh nu taw samphaih, a hqinglu a seetnaak ham bi ak sai ni.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Tlohnat ingkaw chah phyi kawm saw ming seetnaak ce ham kaw.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Yytnaak kawlung taw pa khqi kawsonaak na awm nawh phu sui nynawh am loet ti kaw.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
A mikhuh awh tlansum pynoet awm am khyn kawm saw them khawzah pek ingawm kaw am zeel sak kaw.
