Приповісті 5
1 Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
Yaa ilma ko, ogummaa koo qalbeeffadhu; hubannaa kootiif illee gurra kenni;
2 щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
kunis akka ati hubannaa turfattee arrabni kees beekumsa kuufattuuf.
3 Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
Hidhiin ejjituu damma coccobsa; haasaan ishee zayitii caalaa lallaafa;
4 та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
dhuma irratti garuu isheen akkuma hadhooftuu hadhoofti; akkuma goraadee afaan lamaas qara qabeettii dha.
Miilli ishee gara duʼaatti gad buʼa; tarkaanfiin ishee awwaalatti nama geessa. (Sheol h7585)
6 Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
Isheen waaʼee karaa jireenyaa dhimma hin qabdu; daandiin ishee jalʼaa dha; isheen garuu kana hin beektu.
7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
Egaa yaa ilmaan ko, mee na dhagaʼaa; waan ani jedhu irraa gara kamitti iyyuu hin gorinaa.
8 віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
Karaa keessan ishee irraa fageeffadhaa; balbala mana isheetti hin dhiʼaatinaa;
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
kunis akka ati ulfina kee nama biraatiif, umurii kees nama namaaf hin naaneef hin kennineef;
10 щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
akkasumas qabeenya kee ormatu nyaata; dadhabbiin kees mana alagaa badhaasa.
11 І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
Dhuma jireenya keetiitti, yeroo foonii fi dhagni kee dhumutti ati ni aadda.
12 і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
Atis akkana jetta; “Ani akkamittin adabamuu jibbee! Garaan koos akkam sirreeffamuu tuffate!
13 І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
Ani barsiistota kootiif hin ajajamne yookaan qajeelchitoota koo hin dhaggeeffanne.
14 Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
Ani waldaa guutuu gidduutti qarqara badiisaa gaʼeen ture.”
15 Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
Eela kee keessaa bishaan, boolla bishaanii kee keessaa immoo bishaan qulqulluu dhugi.
16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
Burqaan kee guutee daandii irra, bishaan kee kan yaaʼus oobdii keessa dhangalaʼuu qabaa?
17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Isaan kan kee haa taʼan; ormi si wajjin qooddachuu hin qabu.
18 Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
Burqaan kee haa eebbifamu; niitii dargaggummaa keetiitti gammadi.
19 вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
Isheen miidhagduu akka borofaa, bareedduu akka gadamsaa ti; harmi ishee yeroo hunda sitti haa tolu; yeroo hunda jaalalli ishee si haa boojiʼu.
20 І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
Yaa ilma ko, ati maaliif ejjituudhaan boojiʼamta? Maaliif bobaa niitii nama biraa hammatta?
21 Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
Karaan namaa guutumaan guutuutti fuula Waaqayyoo dura jiraatii; innis daandii namaa hunda ni toʼata.
22 власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
Balleessaan nama hamaa isuma qabaata; funyoon cubbuu isaa jabeessee isa qaba.
23 помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
Inni sababii adabamuu dhabeef duʼa; guddinni gowwummaa isaas karaa irraa isa balleessa.
