Приповісті 5
1 Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
Mein Kind, merke auf meine Weisheit; neige dein Ohr zu meiner Lehre,
2 щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
daß du bewahrest guten Rat und dein Mund wisse Unterschied zu halten.
3 Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
Denn die Lippen der Hure sind süß wie Honigseim, und ihre Kehle ist glätter als Öl,
4 та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
aber hernach bitter wie Wermut und scharf wie ein zweischneidiges Schwert.
Ihre Füße laufen zum Tod hinunter; ihre Gänge führen ins Grab. (Sheol h7585)
6 Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
Sie geht nicht stracks auf dem Wege des Lebens; unstet sind ihre Tritte, daß sie nicht weiß, wo sie geht.
7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
So gehorchet mir nun, meine Kinder, und weichet nicht von der Rede meines Mundes.
8 віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
Laß deine Wege ferne von ihr sein, und nahe nicht zur Tür ihres Hauses,
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
daß du nicht den Fremden gebest deine Ehre und deine Jahre dem Grausamen;
10 щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
daß sich nicht Fremde von deinem Vermögen sättigen und deine Arbeit nicht sei in eines andern Haus,
11 І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
und müssest hernach seufzen, wenn du Leib und Gut verzehrt hast,
12 і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
und sprechen: “Ach, wie habe ich die Zucht gehaßt und wie hat mein Herz die Strafe verschmäht!
13 І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
wie habe ich nicht gehorcht der Stimme meiner Lehrer und mein Ohr nicht geneigt zu denen, die mich lehrten!
14 Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
Ich bin schier in alles Unglück gekommen vor allen Leuten und allem Volk.”
15 Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
Trink Wasser aus deiner Grube und Flüsse aus deinem Brunnen.
16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
Laß deine Brunnen herausfließen und die Wasserbäche auf die Gassen.
17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Habe du aber sie allein, und kein Fremder mit dir.
18 Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
Dein Born sei gesegnet, und freue dich des Weibes deiner Jugend.
19 вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
Sie ist lieblich wie die Hinde und holdselig wie ein Reh. Laß dich ihre Liebe allezeit sättigen und ergötze dich allewege in ihrer Liebe.
20 І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
Mein Kind, warum willst du dich an der Fremden ergötzen und herzest eine andere?
21 Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
Denn jedermanns Wege sind offen vor dem HERRN, und er mißt alle ihre Gänge.
22 власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
Die Missetat des Gottlosen wird ihn fangen, und er wird mit dem Strick seiner Sünde gehalten werden.
23 помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
Er wird sterben, darum daß er sich nicht will ziehen lassen; und um seiner großen Torheit willen wird's ihm nicht wohl gehen.
