< Приповісті 5 >
1 Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
My son, pay attention to my wisdom; incline your ears to my understanding,
2 щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
so you may learn about discretion and your lips may protect knowledge.
3 Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
For the lips of an adulteress drip with honey and her mouth is smoother than oil,
4 та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
but in the end she is as bitter as wormwood, cutting like a sharp sword.
5 її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol )
Her feet go down to death; her steps go all the way to Sheol. (Sheol )
6 Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
She gives no thought to the path of life. Her footsteps wander; she does not know where she is going.
7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
Now, my sons, listen to me; do not turn away from listening to the words of my mouth.
8 віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
Keep your path far away from her and do not come near the door of her house.
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
In that way you will not give away your honor to others or years of your life to a cruel person;
10 щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
strangers will not feast on your wealth; what you have worked for will not go into the house of strangers.
11 І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
At the end of your life you will groan when your flesh and your body waste away.
12 і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
You will say, “How I hated instruction and my heart despised correction!
13 І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
I would not obey my teachers or incline my ear to my instructors.
14 Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
I was almost completely ruined in the midst of the assembly, among the gathering of the people.”
15 Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
Drink water from your own cistern and drink running water from your own well.
16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
Should your springs overflow everywhere and your streams of water flow in the public squares?
17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Let them be for yourself alone and not for strangers with you.
18 Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
May your fountain be blessed and may you rejoice in the wife of your youth,
19 вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
for she is a loving deer and a graceful doe. Let her breasts satisfy you at all times; may you be continually intoxicated by her love.
20 І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
For why should you, my son, be captivated by an adulteress; why should you embrace the breasts of an immoral woman?
21 Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
Yahweh sees everything a person does and watches all the paths he takes.
22 власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
A wicked person will be seized by his own iniquities; the cords of his sin will hold him tight.
23 помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
He will die because he lacks instruction; he is led astray by his great foolishness.