Приповісті 4
1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
Hörer, min barn, edars faders tuktan, och akter uppå, att I mågen lära och kloke varda;
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
Ty jag gifver eder en god lärdom; öfvergifver icke min lag.
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
Ty jag var mins faders son, späd, och den endaste for mine moder.
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
Och han lärde mig, och sade: Låt ditt hjerta anamma min ord; håll min bud, så får du lefva.
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
Anamma vishet, anamma förstånd; förgät icke, och vik icke ifrå mins muns tal.
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
Öfvergif henne icke, så skall hon behålla dig; älska henne, så skall hon bevara dig;
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
Ty vishetenes begynnelse är, när man gerna hörer henne, och hafver klokhetena kärare, än alla ägodelar.
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
Akta henne högt, så skall hon upphöja dig, och skall komma dig till äro, om du hafver henne kär.
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
Hon skall ditt hufvud härliga pryda, och hedra dig med en dägelig krono.
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
Så hör, min son, och tag vid mitt tal, så skola din år mång varda.
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
Jag vill föra dig på vishetenes väg; jag vill leda dig på rätta stigen;
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
Så att, när du går, skall din gång icke varda dig tung, och när du löper, skall du icke stöta dig.
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
Anamma tuktan, öfvergif henne icke; bevara henne, ty hon är ditt lif.
14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
Kom icke uppå de ogudaktigas stig, och träd icke uppå de ondas väg.
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
Låt fara honom, och gack icke på honom; vik ifrå honom, och gack framom.
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
Ty de sofva icke, utan de hafva gjort illa, och gifva sig icke ro, utan de hafva gjort skada.
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
Ty de föda sig af ogudaktigt bröd; och dricka af vrånghetenes vin.
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
Men de rättfärdigas stig skin såsom ett ljus, hvilket framgår, och lyser allt intill fullan dag.
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
Men de ogudaktigas väg är såsom mörker, och de veta icke, hvar de fallande varda.
20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
Min son, akta uppå min ord, och böj din öron till mitt tal.
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
Låt dem icke komma ifrå din ögon; behåll dem i ditt hjerta.
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
Ty de äro lif dem som finna dem, och helsosam deras hela kroppe.
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
Bevara ditt hjerta med all flit; ty derutaf går lifvet.
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
Låt bort ifrå dig en ond mun, och vrånga läppar låt långt vara ifrå dig.
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
Låt din ögon se rätt fram för sig, och din ögnalock se rätt fram för dig.
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
Låt din fot gå lika, så går du visst.
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
Vik hvarken på högra eller på venstra sidona; vänd din fot ifrå det ondt är.
