Приповісті 4
1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
Аскултаць, фиилор, ынвэцэтура унуй татэ ши луаць аминте ка сэ причепець,
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
кэч еу вэ дау сфатурь буне: ну лепэдаць ынвэцэтура мя!
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
Кэч, кынд ерам ынкэ фиу ла татэл меу ши фиу ӂингаш ши сингур ла мама мя,
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
ел мэ ынвэца атунч ши-мь зичя: „Пэстрязэ бине ын инима та кувинтеле меле, пэзеште ынвэцэтуриле меле ши вей трэи!
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
Добындеште ынцелепчуне, добындеште причепере; ну уйта кувинтеле гурий меле ши ну те абате де ла еле!
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
Н-о пэрэси, ши еа те ва пэзи; юбеште-о, ши те ва окроти!
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
Ятэ ынчепутул ынцелепчуний: добындеште ынцелепчуня ши, ку тот че ай, добындеште причеперя.
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
Ыналц-о ши еа те ва ынэлца; еа ва фи слава та дакэ о вей ымбрэциша.
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
Еа ыць ва пуне пе кап о кунунэ плэкутэ, те ва ымподоби ку о стрэлучитэ кунунэ ымпэрэтяскэ.”
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
Аскултэ, фиуле, примеште кувинтеле меле ши аний веций тале се вор ынмулци!
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
Еу ыць арэт каля ынцелепчуний, те повэцуеск пе кэрэриле неприхэнирий.
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
Кынд вей умбла, пасул ну-ць ва фи стынженит ши, кынд вей алерга, ну те вей потикни.
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
Цине ынвэцэтура, н-о лэса дин мынэ; пэстряз-о, кэч еа есте вяца та!
14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
Ну интра пе кэраря челор рэй ши ну умбла пе каля челор нелеӂюиць!
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
Фереште-те де еа, ну трече пе еа; околеште-о ши тречь ынаинте!
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
Кэч ей ну дорм дакэ н-ау фэкут рэул, ле пере сомнул дакэ ну фак пе чинева сэ кадэ;
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
кэч ей мэнынкэ пыне нелеӂюитэ ши бяу вин сторс ку сила.
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
Дар кэраря челор неприхэниць есте ка лумина стрэлучитоаре, а кэрей стрэлучире мерӂе мереу крескынд пынэ ла мезул зилей.
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
Каля челор рэй есте ка ынтунерикул грос: ей ну вэд де че се вор потикни.
20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
Фиуле, я аминте ла кувинтеле меле, плякэ-ць урекя ла ворбеле меле!
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
Сэ ну се депэртезе кувинтеле ачестя де окий тэй, пэстрязэ-ле ын фундул инимий тале!
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
Кэч еле сунт вяцэ пентру чей че ле гэсеск ши сэнэтате пентру тот трупул лор.
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
Пэзеште-ць инима май мулт декыт орьче, кэч дин еа ес извоареле веций!
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
Изгонеште неадевэрул дин гура та ши депэртязэ викления де пе бузеле тале!
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
Окий тэй сэ привяскэ дрепт ши плеоапеле тале сэ кауте дрепт ынаинтя та!
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
Кэраря пе каре мерӂь сэ фие нетедэ ши тоате кэиле тале сэ фие хотэрыте:
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
ну те абате нич ла дряпта, нич ла стынга ши фереште-те де рэу!
