Приповісті 4
1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
Bana na ngai, boyokaka mateya ya tata, bozalaka na bokebi mpo ete bozwa mayele.
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
Pamba te nazali kopesa bino mateya ya malamu; bobwaka mateya na ngai te.
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
Ngai mpe nazalaki mwana malamu na miso ya tata na ngai, boye mama na ngai alingaki ngai makasi lokola mwana oyo abotama kaka ye moko.
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
Tata na ngai azalaki koteya mpe koloba na ngai boye: « Tika ete motema na yo ebatela maloba na ngai, bomba mibeko na ngai mpe okozala na bomoi,
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
zwa bwanya, zwa mayele, kobosana yango te, kopesa mokongo te na maloba ya monoko na ngai,
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
kosundola bwanya te, mpe yango ekobatela yo, linga yango mpe ekobomba yo.
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
Tala ebandeli ya bwanya: Zwa bwanya, pesa biloko nyonso oyo ozali na yango mpo ete ozwa mayele.
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
Simba yango makasi, mpe ekotombola yo; yamba yango, mpe ekopesa yo lokumu.
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
Ekolatisa yo ekoti ya lokumu na moto, ekopesa yo motole ya nkembo. »
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
Mwana na ngai, yoka mpe yamba maloba na ngai, mpe mibu ya bomoi na yo ekobakisama.
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
Nazali kolakisa yo nzela ya bwanya, nazali kotambolisa yo na nzela ya alima.
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
Mpo ete makolo na yo ezala na mikakatano te tango okotambola; mpe soki okimi mbangu, okokweya te.
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
Tingama makasi na mateya oyo bapesi yo, kobwaka yango te, batela yango malamu mpo ete ezali bomoi na yo.
14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
Kokotaka te na nzela ya bato ya mobulu mpe kotambolaka te na nzela ya bato mabe.
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
Longwa kati na bango, kolekela wana te, kosala mpe maseki kuna te, kasi kende na yo na nzela mosusu.
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
Pamba te balalaka pongi te soki basali nanu moto mabe te, mpe pongi ekimaka bango soki babomi moto te;
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
baliaka lipa na nzela ya mabe mpe bamelaka vino na nzela ya mobulu.
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
Nzokande, nzela ya bato ya sembo ezali lokola pole ya tongo makasi, oyo kongenga na yango eyaka malembe-malembe kino tango moyi ekobima makasi.
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
Nzela ya bato ya mobulu ezali lokola molili, bayebaka te eloko nini ekokweyisa bango.
20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
Mwana na ngai, zala na bokebi na maloba na ngai, pesa litoyi na yo na mateya na ngai.
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
Tika ete ezala te mosika ya miso na yo! Batela yango malamu kati na motema na yo,
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
pamba te ezali bomoi mpo na bato oyo bazwaka yango, mpe epesaka nzoto kolongono.
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
Batela malamu motema na yo koleka biloko nyonso, pamba te makambo nyonso oyo tosalaka, wana tozali na bomoi, ewutaka na motema.
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
Longola lokuta na monoko na yo, mpe longola mabe na bibebu na yo.
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
Tika ete miso na yo etalaka kaka liboso, mpe salaka makambo na bosembo mpe bosolo.
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
Bongisa nzela oyo makolo na yo ekolekela, mpe tambola kaka na nzela oyo oyebi malamu.
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
Kotengama te, ezala na ngambo ya loboko ya mobali to ya mwasi, longola makolo na yo na mabe.
