Приповісті 4
1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
audite filii disciplinam patris et adtendite ut sciatis prudentiam
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
donum bonum tribuam vobis legem meam ne derelinquatis
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
nam et ego filius fui patris mei tenellus et unigenitus coram matre mea
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
et docebat me atque dicebat suscipiat verba mea cor tuum custodi praecepta mea et vives
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
posside sapientiam posside prudentiam ne obliviscaris neque declines a verbis oris mei
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
ne dimittas eam et custodiet te dilige eam et servabit te
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
principium sapientiae posside sapientiam et in omni possessione tua adquire prudentiam
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
arripe illam et exaltabit te glorificaberis ab ea cum eam fueris amplexatus
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
dabit capiti tuo augmenta gratiarum et corona inclita proteget te
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
audi fili mi et suscipe verba mea ut multiplicentur tibi anni vitae
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
viam sapientiae monstravi tibi duxi te per semitas aequitatis
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
quas cum ingressus fueris non artabuntur gressus tui et currens non habebis offendiculum
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
tene disciplinam ne dimittas eam custodi illam quia ipsa est vita tua
14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
ne delecteris semitis impiorum nec tibi placeat malorum via
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
fuge ab ea ne transeas per illam declina et desere eam
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
non enim dormiunt nisi malefecerint et rapitur somnus ab eis nisi subplantaverint
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
comedunt panem impietatis et vinum iniquitatis bibunt
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
iustorum autem semita quasi lux splendens procedit et crescit usque ad perfectam diem
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
via impiorum tenebrosa nesciunt ubi corruant
20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
fili mi ausculta sermones meos et ad eloquia mea inclina aurem tuam
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
ne recedant ab oculis tuis custodi ea in medio cordis tui
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
vita enim sunt invenientibus ea et universae carni sanitas
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
omni custodia serva cor tuum quia ex ipso vita procedit
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
remove a te os pravum et detrahentia labia sint procul a te
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
oculi tui recta videant et palpebrae tuae praecedant gressus tuos
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
dirige semitam pedibus tuis et omnes viae tuae stabilientur
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
ne declines ad dexteram et ad sinistram averte pedem tuum a malo
