Приповісті 4
1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
小子等よ父の訓をきけ 聡明を知んために耳をかたむけよ
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
われ善教を汝らにさづく わが律を棄つることなかれ
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
われも我が父には子にして 我が母の目には獨の愛子なりき
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
父われを教へていへらく我が言を汝の心にとどめ わが誡命をまもれ 然らば生べし
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
智慧をえ聡明をえよ これを忘るるなかれ また我が口の言に身をそむくるなかれ
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
智慧をすつることなかれ彼なんぢを守らん 彼を愛せよ彼なんぢを保たん
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
智慧は第一なるものなり 智慧をえよ 凡て汝の得たる物をもて聡明をえよ
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
彼を尊べ さらば彼なんぢを高く挙げん もし彼を懐かば彼汝を尊榮からしめん
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
かれ美しき飾を汝の首に置き 榮の冠弁を汝に予へん
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
我が子よきけ 我が言を納れよ さらば汝の生命の年おほからん
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
われ智慧の道を汝に教へ義しき徑筋に汝を導けり
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
歩くとき汝の歩は艱まず 趨るときも躓かじ
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
堅く訓誨を執りて離すこと勿れ これを守れ これは汝の生命なり
14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
邪曲なる者の途に入ることなかれ 惡者の路をあやむこと勿れ
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
これを避よ 過ること勿れ 離れて去れ
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
そは彼等は惡を爲さざれば睡らず 人を躓かせざればいねず
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
不義のパンを食ひ暴虐の洒を飮めばなり
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
義者の途は旭光のごとし いよいよ光輝をまして昼の正午にいたる
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
惡者の途は幽冥のごとし 彼らはその蹟くもののなになるを知ざるなり
20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
わが子よ我が言をきけ 我が語るところに汝の耳を傾けよ
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
之を汝の目より離すこと勿れ 汝の心のうちに守れ
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
是は之を得るものの生命にしてまたその全體の良薬なり
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
すべての操守べき物よりもまさりて汝の心を守れ そは生命の流これより出ればなり
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
虚偽の口を汝より棄さり 惡き口唇を汝より遠くはなせ
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
汝の目は正く視 汝の眼瞼は汝の前を眞直に視るべし
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
汝の足の徑をかんがへはかり 汝のすべての道を直くせよ
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
右にも左にも偏ること勿れ汝の足を惡より離れしめよ
