Приповісті 4
1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
Halljátok meg, fiaim, atyátok erkölcsi tanítását, és figyelmezzetek az értelemnek megtudására.
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
Mert jó tanulságot adok néktek; az én tudományomat el ne hagyjátok.
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
Mert én atyámnak fia voltam, gyenge és egyetlenegy az én anyám előtt.
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
Tehát tanított engem, és mondá nékem: tartsa meg az én beszédemet a te elméd, hogy megtartván az én parancsolatimat, élj;
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
Szerezz bölcseséget, szerezz eszességet; ne felejtkezzél el, se el ne hajolj az én számnak beszéditől.
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
Ne hagyd el azt, és megtart téged; szeresd azt, és megőriz téged.
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
A bölcseség kezdete ez: szerezz bölcseséget, és minden keresményedből szerezz értelmet.
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
Magasztald fel azt, és felmagasztal téged; tiszteltté tesz téged, ha hozzád öleled azt.
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
Ád a te fejednek kedvességnek koszorúját; igen szép ékes koronát ád néked.
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
Hallgasd, fiam, és vedd be az én beszédimet; így sokasulnak meg néked a te életednek esztendei.
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
Bölcseségnek útára tanítottalak téged, vezettelek téged az igazságnak ösvényin.
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
Mikor jársz, semmi nem szorítja meg a te járásodat; és ha futsz, nem ütközöl meg.
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
Ragaszkodjál az erkölcsi tanításhoz, ne hagyd el; őrizd meg azt, mert az a te életed.
14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
A hitetleneknek útjára ne menj, se ne járj a gonoszok ösvényén.
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
Hagyd el, át ne menj rajta; térj el tőle, és menj tovább.
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
Mert nem alhatnak azok, ha gonoszt nem cselekesznek: és kimegy szemükből az álom, ha mást romlásra nem juttatnak.
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
Mert az istentelenségnek étkét eszik, és az erőszaktételnek borát iszszák.
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
Az igazak ösvénye pedig olyan, mint a hajnal világossága, mely minél tovább halad, annál világosabb lesz, a teljes délig.
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
Az istentelenek útja pedig olyan, mint a homály, nem tudják miben ütköznek meg.
20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
Fiam, az én szavaimra figyelmezz, az én beszédimre hajtsad füledet.
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
Ne távozzanak el a te szemeidtől, tartsd meg ezeket a te elmédben.
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
Mert életök ezek azoknak, a kik megnyerik, és egész testöknek egészség.
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
Minden féltett dolognál jobban őrizd meg szívedet, mert abból indul ki minden élet.
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
Vesd el tőled a száj hamisságát, és az ajkak álnokságát távoztasd el magadtól.
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
A te szemeid előre nézzenek, és szemöldökid egyenest magad elé irányuljanak.
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
Egyengesd el lábaid ösvényit, s minden te útaid állhatatosak legyenek.
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
Ne térj jobbra, se balra, fordítsd el a te lábadat a gonosztól.
