< Приповісті 30 >

1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Amazwi ka-Aguri indodana kaJakhe, amazwi ahlakaniphileyo: Umuntu lo wathi ku-Ithiyeli: “Ngikhathele, Oh Nkulunkulu, kodwa ngizophumelela.
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Angilalwazi okudlula bonke abantu; angilakho ukuzwisisa komuntu.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Angikufundanga ukuhlakanipha njalo kangilalwazi ngaye oNgcwele.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Ngubani oseke waya ezulwini waphinda wehla na? Ngubani oseke wafumbatha umoya ngesandla sakhe na? Ngubani oseke wagoqela amanzi ngesigqoko sakhe na? Ngubani omise yonke imikhawulo yomhlaba na? Lingubani ibizo lakhe, lebizo lendodana yakhe? Ngitshela nxa usazi!
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Wonke amazwi kaNkulunkulu akalamposiso; uyisihlangu kulabo abacatsha kuye.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Ungengezeleli emazwini akhe, funa akukhuze akwenze umqambimanga.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Zimbili izinto engizicela kuwe, Oh Thixo; ungangincitshi zona ngingakafi:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Susa kimi inkohliso lamanga; ungangiphi ubuyanga loba inotho, kodwa ungiphe kuphela ukudla kwami kwansukuzonke.
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Phela ngingaba lokunengi kakhulu ngikuphike wena ngithi, ‘Ungubani uThixo?’ loba ngibengumyanga ngintshontshe; ngalokho ngiliyangise ibizo likaNkulunkulu wami.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Ungahlebi inceku enkosini yayo, ngoba izakuqalekisa ungene enkathazweni.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Bakhona abathuka oyise, abangababusisiyo onina;
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
labo abazibona belungile ikanti kabahlambululwanga emanyaleni abo;
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
labo abamehlo abo ahlezi egcwele ulaka, abakhangela ngokudelela;
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
labo omazinyo abo zinkemba, omihlathi yabo inanyathiselwe izingqamu ukuze baginye abayanga baphele emhlabeni, labaswelayo abaphakathi kwabantu.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Umkhaza ulamadodakazi amabili; ayamemeza athi, ‘Siphe! Siphe!’ Zintathu izinto ezingasuthiyo, zine ezingakaze zithi, ‘Sekwanele!’:
16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
lingcwaba yisisu senyumba, lomhlabathi ongasuthiyo amanzi, lomlilo ongezukufa wathi, ‘Sekwanele!’ (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
Ilihlo elihleka uyise, elidelela ukulalela unina, lizakotsholwa ngamawabayi asesigodini, lizadliwa ngamanqe.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Kukhona izinto ezintathu ezingimangalisayo kakhulu, ezine engingazizwisisiyo:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
indlela yengqungqulu emkhathini, umzila wenyoka edwaleni, indlela yomkhumbi olwandle, lendlela yejaha lentombi.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Le yindlela yesiphingikazi: siyadla sesule umlomo waso besesisithi, ‘Angenzanga lutho olubi.’
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Zintathu izinto ezizamazamisa umhlaba, zine ongeke uzithwale:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
yinceku ebayinkosi, yisiwula esisuthiyo,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
ngumfazi owendileyo ongathandwayo, lencekukazi ethathela inkosikazi indoda.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Kukhona emhlabeni izinto ezine ezincinyane, ikanti-ke zihlakaniphile kakhulu:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
Ubunyonyo kabulamandla anganani, kodwa buyabuthelela ukudla kwabo ehlobo;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
lezimbila ziyizidalwa ezilamandla angatsho lutho, kodwa zenza izikhundla zazo ezingoxweni zamadwala;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
izintethe kazilankosi, kodwa zihamba ziludibi olwesabekayo;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
umbankwa ungabanjwa ngesandla, kodwa ungena lasezigodlweni zamakhosi.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Kulezinto ezintathu ezihamba zinqekuza kamnandi, zine ezihamba zibeka kamnandi:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
yisilwane, esilamandla esabekayo phakathi kwezilo, esingabalekeli lutho;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
liqhude eliditshazelayo, yimpongo, njalo lenkosi nxa ihanqwe libutho layo.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Nxa ube yisithutha waziphakamisa, kumbe nxa wakhe amacebo okwenza okubi, vala umlomo wakho ngesandla sakho.
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Ngoba njengokuphehla uchago kudala iphehla, lanjengoba ukugubha amakhala kubanga umungula, kunjalo ukuvusa ulaka kudala ingxabano.”

< Приповісті 30 >