Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Agurnak, a Jáké fiának beszédei, próféczia, melyet mondott a férfiú Itielnek, Itielnek és Ukálnak.
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Minden embernél tudatlanabb vagyok én, és nincs emberi értelem én bennem.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
És nem tanultam a bölcseséget, hogy a Szentnek ismeretét tudnám.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Kicsoda ment fel az égbe, hogy onnan leszállott volna? Kicsoda fogta össze a szelet az ő markába? Kicsoda kötötte a vizet az ő köntösébe? Ki állapította meg a földnek minden határit? Kicsoda ennek neve? Avagy kicsoda ennek fiának neve, ha tudod?
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Az Istennek teljes beszéde igen tiszta, és paizs az ahhoz folyamodóknak.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Ne tégy az ő beszédéhez; hogy meg ne feddjen téged, és hazug ne légy.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Kettőt kérek tőled; ne tartsd meg én tőlem, mielőtt meghalnék.
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
A hiábavalóságot és a hazugságot messze távoztasd tőlem; szegénységet vagy gazdagságot ne adj nékem; táplálj engem hozzám illendő eledellel.
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Hogy megelégedvén, meg ne tagadjalak, és azt ne mondjam: kicsoda az Úr? Se pedig megszegényedvén, ne lopjak, és gonoszul ne éljek az én Istenem nevével!
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Ne rágalmazd a szolgát az ő uránál, hogy meg ne átkozzon téged, és bűnhődnöd ne kelljen.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Van oly nemzetség, a ki az ő atyját átkozza, és az ő anyját nem áldja.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
Van nemzetség, a ki a maga szemei előtt tiszta, pedig az ő rútságából ki nem tisztíttatott.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
Van kevély szemű nemzetség, és a kinek szemöldökei igen fellátnak!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
Van olyan nemzetség, a kinek fogai fegyverek, és a kinek zápfogai kések; hogy a szegényeket kiemészszék e földről, és az emberek közül a szűkölködőket.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
A nadálynak két leánya van: addsza, addsza! E három nem elégszik meg; négyen nem mondják: elég;
A sír és a meddő asszony, a föld meg nem elégszik a vízzel, és a tűz nem mondja: elég! (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
A szemet, mely megcsúfolja atyját, vagy megútálja az anyja iránt való engedelmességet, kivágják a völgynek hollói, vagy megeszik a sasfiak.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
E három megfoghatatlan előttem, és e négy dolgot nem tudom:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
A keselyűnek útát az égben, a kígyónak útát a kősziklán, a hajónak nyomát a mély tengerben, és a férfiúnak útát a leányzóval.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Ilyen a paráználkodó asszonynak úta; eszik, azután megtörli száját és azt mondja: nem cselekedtem semmi gonoszt.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Három dolog alatt indul meg a föld, és négyet nem szenvedhet el.
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
A szolga alatt, mikor uralkodik, és a bolond alatt, mikor elég kenyere van,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
A gyűlölt asszony alatt, ha mégis férjhez megy; és a szolgáló alatt, ha örököse lesz az ő asszonyának.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
E négy apró állata van a földnek, a melyek bölcsek, elmések:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
A hangyák erőtlen nép, mégis megkeresik nyárban a magok eledelét;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
A marmoták nem hatalmas nép, mégis kősziklán csinálják az ő házokat;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
Királyuk nincs a sáskáknak, mindazáltal mindnyájan szép renddel mennek ki;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
A pókot kézzel megfoghatod, mégis ott van a királyok palotáiban.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Három állat van, a mely szépen jár, sőt négy, a mely jól jár.
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
Az oroszlán, a hős a vadak között, mely el nem fut senki elől;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
A harczra felékesített ló, vagy a kecskebak, és a király, a kinek senki nem mer ellene állani.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Ha bolond voltál felfuvalkodásodban, vagy ha meggondoltad: kezedet szájadra vessed.
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Mert miképen a ki tejet köpül, vajat csinál; és a ki keményen fújja ki az ő orrát, vért hoz ki: úgy a ki a haragot ingerli, háborúságot szerez.
