Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Águrnak, Jáhé fiának szavai. Beszéd. Úgymond a férfi Itiélnek, Itiélnek és Ukálnak.
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Bizony tudatlanabb vagyok bárkinél, és emberi értelmem nincs nekem;
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
s nem tanultam bölcsességet, és a Szentnek megismerését nem tudom.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Ki szállt fel az égbe és szállt alá; ki gyűjtött szelet a markába; ki kötött vizet ruhájába; ki állapította meg a föld végeit mind? Mi a neve, és mi fiának neve, hogyha tudod?
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Istennek: minden szava salaktalan, pajzsa ő mind a benne menedéket keresőknek.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Ne tégy hozzá szavaihoz, nehogy rád czáfoljon és hazugnak bizonyulj.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Kettőt kértem tőled, ne vond meg tőlem, mielőtt meghalok.
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Hamisságot és hazug szót távoztass tőlem; szegénységet vagy gazdagságot ne adj nekem, eledelül add nekem kiszabott kenyeremet:
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
nehogy jóllakjam és tagadóvá lennék s mondanám, ki az Örökkévaló; s nehogy elszegényedjem és lopnék s megsérteném Istenemnek nevét.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Ne vádold be a szolgát uránál, nehogy átkozzon téged és te bűnhődnél.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Nemzedék, mely átkozza atyját, és anyját nem áldja;
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
nemzedék, mely tiszta a maga szemeiben, de szennyétől nem mosatott meg;
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
nemzedék – mily büszkék a szemei, és szempillái hogy emelkednek!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
Nemzedék, melynek kardok a fogai és kések a zápfogai, hogy megegyék a szegényeket, ki az országból, és a szűkölködőket el az emberek közül.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Alúkának két lánya van: adj, adj; hárman vannak, kik nem laknak jól, négyen, kik nem mondják: elég!
Alvilág, elzárt anyaméh, a föld, mely nem lakik jól vízzel, és a tűz, mely nem mondja: elég! (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
Szem, mely kigúnyolja atyját és kicsúfolja az anyja iránt való engedelmességet, azt kivájják a völgynek hollói és megeszik a fiatal sasok.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Három az, a mi csodálatos nekem, és négy, amit nem tudok:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
a sasnak útja az égen, kígyónak útja a, sziklán, hajónak útja a tenger szívében és férfi útja a fiatal nőnél.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Ilyen az útja az asszonynak, ki házasságot tör: evett, megtörölte száját és mondja: nem cselekedtem jogtalanságot.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Három alatt reszket a föld s négy alatt – nem bírja elviselni:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
szolga alatt, midőn király lesz, s aljas alatt, midőn jóllakik kenyérrel;
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
gyűlölt nő alatt, midőn férjhez megy és szolgáló alatt, midőn örököse lesz űrnőjének.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Négyen vannak a földnek kicsinyei és azok bölcsességes bölcsek:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
a hangyák nem erős nép és elkészítették nyáron a kenyerüket;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
a hegyi nyulak nem hatalmas nép és a sziklába rakták házukat;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
királya nincs a sáskának és kivonult rendezetten mindnyája;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
a gyíkot kézzel foghatod, és ott van a királyi palotában.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Hárman vannak a szép léptűek és négyen a szép járásúak:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
az oroszlán hős az állatok közt s nem tér ki senki elől;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
a fürge derekú vagy a kecskebak, és a király, kivel szemben nincs megállhatás.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Ha elvetemültél emelkedésedben és ha gazul viselkedtél: kezet szájra!
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Mert tejnek szorítása kihoz vajat és orrnak szorítása kihoz vért, és harag szorítása kihoz viszályt.
