< Приповісті 30 >

1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Worte Agurs, des Sohnes Jakes, der Ausspruch. Es spricht der Mann zu Ithiel, zu Ithiel und Ukal:
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Fürwahr, ich bin unvernünftiger als irgend einer, und Menschenverstand habe ich nicht.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Und Weisheit habe ich nicht gelernt, daß ich Erkenntnis des Heiligen besäße.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Wer ist hinaufgestiegen gen Himmel und herniedergefahren? Wer hat den Wind in seine Fäuste gesammelt? Wer die Wasser in ein Tuch gebunden? Wer hat aufgerichtet alle Enden der Erde? Was ist sein Name, und was der Name seines Sohnes, wenn du es weißt?
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Alle Rede Gottes ist geläutert; ein Schild ist er denen, die auf ihn trauen.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Tue nichts zu seinen Worten hinzu, damit er dich nicht überführe und du als Lügner erfunden werdest.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Zweierlei erbitte ich von dir; verweigere es mit nicht, ehe ich sterbe:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Eitles und Lügenwort entferne von mir, Armut und Reichtum gib mir nicht, speise mich mit dem mir beschiedenen Brote;
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
damit ich nicht satt werde und dich verleugne und spreche: Wer ist Jehova? und damit ich nicht verarme und stehle, und mich vergreife an dem Namen meines Gottes.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Verleumde einen Knecht nicht bei seinem Herrn, damit er dir nicht fluche, und du es büßen müssest.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Ein Geschlecht, das seinem Vater flucht und seine Mutter nicht segnet;
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
ein Geschlecht, das rein ist in seinen Augen und doch nicht gewaschen von seinem Unflat;
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
ein Geschlecht, wie stolz sind seine Augen, und seine Wimpern erheben sich! -
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
ein Geschlecht, dessen Zähne Schwerter sind, und Messer sein Gebiß, um wegzufressen die Elenden von der Erde und die Dürftigen aus der Menschen Mitte!
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Der Blutegel hat zwei Töchter: gib her! gib her! Drei sind es, die nicht satt werden, vier, die nicht sagen: Genug!
16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
Der Scheol und der verschlossene Mutterleib, die Erde, welche des Wassers nicht satt wird, und das Feuer, das nicht sagt: Genug! (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
Ein Auge, das den Vater verspottet und den Gehorsam gegen die Mutter verachtet, das werden die Raben des Baches aushacken und die Jungen des Adlers fressen.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Drei sind es, die zu wunderbar für mich sind, und vier, die ich nicht erkenne:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
der Weg des Adlers am Himmel, der Weg einer Schlange auf dem Felsen, der Weg eines Schiffes im Herzen des Meeres, und der Weg eines Mannes mit einer Jungfrau. -
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Also ist der Weg eines ehebrecherischen Weibes: sie ißt, und wischt ihren Mund und spricht: Ich habe kein Unrecht begangen.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Unter dreien erzittert die Erde, und unter vieren kann sie es nicht aushalten:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
unter einem Knechte, wenn er König wird, und einem gemeinen Menschen, wenn er satt Brot hat;
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
unter einem unleidlichen Weibe, wenn sie zur Frau genommen wird, und einer Magd, wenn sie ihre Herrin beerbt.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Vier sind die Kleinen der Erde, und doch sind sie mit Weisheit wohl versehen:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
die Ameisen, ein nicht starkes Volk, und doch bereiten sie im Sommer ihre Speise;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
die Klippendächse, ein nicht kräftiges Volk, und doch setzen sie ihr Haus auf den Felsen;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
die Heuschrecken haben keinen König, und doch ziehen sie allesamt aus in geordneten Scharen;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
die Eidechse kannst du mit Händen fangen, und doch ist sie in den Palästen der Könige.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Drei haben einen stattlichen Schritt, und vier einen stattlichen Gang:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
der Löwe, der Held unter den Tieren, und der vor nichts zurückweicht;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
der Lendenstraffe, oder der Bock; und ein König, bei welchem der Heerbann ist.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Wenn du töricht gehandelt hast, indem du dich erhobst, oder wenn du Böses ersonnen: die Hand auf den Mund!
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Denn das Pressen der Milch ergibt Butter, und das Pressen der Nase ergibt Blut, und das Pressen des Zornes ergibt Hader.

< Приповісті 30 >