Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Paroles d’Agur, fils de Jaké, l’oracle prononcé par cet homme à Ithiel, à Ithiel et à Ucal:
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Certes, moi je suis plus stupide que personne, et je n’ai pas l’intelligence d’un homme;
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
et je n’ai pas appris la sagesse, ni ne possède la connaissance du Saint.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Qui est monté dans les cieux, et qui en est descendu? Qui a rassemblé le vent dans le creux de ses mains? Qui a serré les eaux dans un manteau? Qui a établi toutes les bornes de la terre? Quel est son nom, et quel est le nom de son fils, si tu le sais?
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Toute parole de Dieu est affinée; il est un bouclier pour ceux qui s’attendent à lui.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
N’ajoute pas à ses paroles, de peur qu’il ne te reprenne, et que tu ne sois trouvé menteur.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Je te demanderai deux choses; ne me les refuse pas, avant que je meure:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Éloigne de moi la vanité et la parole de mensonge; ne me donne ni pauvreté ni richesse; nourris-moi du pain qui m’est nécessaire,
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
de peur que je ne sois rassasié, et que je ne te renie et ne dise: Qui est l’Éternel? et de peur que je ne sois appauvri, et que je ne dérobe, et que je ne parjure le nom de mon Dieu.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
N’accuse pas un serviteur auprès de son maître, de peur qu’il ne te maudisse, et que tu n’en portes la peine.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Il est une génération qui maudit son père et qui ne bénit pas sa mère,
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
une génération pure à ses propres yeux et qui n’est pas lavée de son ordure,
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
une génération, … que ses yeux sont hautains, et ses paupières élevées!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
– une génération dont les dents sont des épées et les molaires des couteaux, pour dévorer les affligés de dessus la terre, et les nécessiteux d’entre les hommes.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
La sangsue a deux filles: Donne! donne! Il y a trois choses qui sont insatiables, quatre qui ne disent pas: C’est assez!…
le shéol, et la matrice stérile, la terre qui n’est pas rassasiée d’eau, et le feu, qui ne dit pas: C’est assez! (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
L’œil qui se moque d’un père et qui méprise l’obéissance envers la mère, les corbeaux du torrent le crèveront et les petits de l’aigle le dévoreront.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Trois choses sont trop merveilleuses pour moi, et il en est quatre que je ne puis connaître:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
le chemin de l’aigle dans les cieux, le chemin du serpent sur le rocher, le chemin d’un navire au cœur de la mer, et le chemin de l’homme vers la jeune fille.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Tel est le chemin de la femme adultère: elle mange et s’essuie la bouche, et dit: Je n’ai point commis d’iniquité.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Sous trois choses la terre tremble, et sous quatre elle n’en peut plus:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
sous le serviteur quand il règne, et l’homme vil quand il est rassasié de pain;
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
sous la femme odieuse quand elle se marie, et la servante quand elle hérite de sa maîtresse.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Il y a quatre choses petites sur la terre, qui sont sages entre les sages:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
les fourmis, peuple sans force, et qui préparent en été leurs vivres;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
les damans, peuple sans puissance, et qui ont placé leurs maisons dans le rocher;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
les sauterelles n’ont point de roi, mais elles sortent toutes par bandes;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
tu saisis le lézard avec les mains, et il est dans les palais des rois.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Il y a trois choses qui ont une belle allure, et quatre qui ont une belle démarche:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
le lion, le fort parmi les bêtes, et qui ne se détourne devant qui que ce soit;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
le [coursier] qui a les reins ceints; ou le bouc; et le roi, contre qui personne ne peut se lever.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Si tu as agi follement en t’élevant et si tu as pensé à mal, [mets] la main sur ta bouche;
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Car la pression du lait produit le beurre, et la pression du nez fait sortir le sang, et la pression de la colère excite la querelle.
