Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Words of Agur, son of Jakeh, the burden, a declaration of the man to Ithiel—to Ithiel and Ucal: I have wearied myself [for] God, I have wearied myself [for] God, and am consumed.
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
For I am more brutish than anyone, And do not have the understanding of a man.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Nor have I learned wisdom, Yet I know the knowledge of the Holy Ones.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Who went up to the heavens, and comes down? Who has gathered the wind in His fists? Who has bound waters in a garment? Who established all ends of the earth? What [is] His Name? And what [is] His Son’s Name? Surely you know!
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Every saying of God [is] tried, He [is] a shield to those trusting in Him.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Do not add to His words, lest He reason with you, And you have been found false.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Two things I have asked from You, Do not withhold from me before I die.
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Put vanity and a lying word far from me, Do not give poverty or wealth to me, Cause me to eat the bread of my portion,
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Lest I become satiated, and have denied, And have said, “Who [is] YHWH?” And lest I am poor, and have stolen, And have laid hold of the Name of my God.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Do not accuse a servant to his lord, Lest he disapprove of you, and you are found guilty.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
A generation lightly esteems their father, And does not bless their mother.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
A generation—pure in their own eyes, But not washed from their own filth.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
A generation—how high are their eyes, Indeed, their eyelids are lifted up.
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
A generation—their teeth [are] swords, And their jaw-teeth [are] knives, To consume the poor from earth, And the needy from [among] men.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
To the leech [are] two daughters—Give! Give! Behold, three things are not satisfied, Four have not said “Sufficiency”;
Sheol, and a restrained womb, Earth—it [is] not satisfied [with] water, And fire—it has not said, “Sufficiency,” (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
An eye that mocks at a father, And despises to obey a mother, Ravens of the valley dig it out, And young eagles eat it.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Three things have been too wonderful for me, Indeed, four that I have not known:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
The way of the eagle in the heavens, The way of a serpent on a rock, The way of a ship in the heart of the sea, And the way of a man in youth.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
So—the way of an adulterous woman, She has eaten and has wiped her mouth, And has said, “I have not done iniquity.”
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
For three things has earth been troubled, And for four—it is not able to bear:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
For a servant when he reigns, And a fool when he is satisfied with bread,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
For a hated one when she rules, And a maidservant when she succeeds her mistress.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Four [are] little ones of earth, And they are made wiser than the wise:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
The ants [are] a people not strong, And they prepare their food in summer,
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
hyraxes [are] a people not strong, And they place their house in a rock,
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
There is no king to the locust, And it goes out—each one shouting,
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
A spider with two hands takes hold, And is in the palaces of a king.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
There are three going well, Indeed, four are good in going:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
An old lion—mighty among beasts, That does not turn back from the face of any,
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
A girt one of the loins, Also a male goat, And a king—troops with him.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
If you have been foolish in lifting yourself up, And if you have devised evil—hand to mouth!
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
For the churning of milk brings out butter, And the wringing of the nose brings out blood, And the forcing of anger brings out strife!
