< Приповісті 30 >
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
The words of Agur the son of Yakeh, even the prophecy: the man said unto Ithiel, even unto Ithiel and Ukkal,
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
“Surely I am more brutish than any man, and have not the understanding of a common man.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Nor have I learned wisdom, so that I should have knowledge of the Holy One.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Who was it that ascended into heaven, and came down again? who gathered the wind in his fists? who bound the waters in a garment? who set up all the ends of the earth? what is his name, and what is his son's name, if thou knowest it?”
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Every saying of God is purified: he is a shield unto those that put their trust in him.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Do not add aught unto his words: lest he reprove thee, and thou be found a liar.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Two things do I request of thee: deny them not to me before I die.
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Vanity and lying words do thou remove far from me: neither poverty nor riches give thou unto me; let me eat the bread appointed unto me:
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Lest I become over-full, and deny thee, and say, Who is the Lord? or lest I become poor, and steal, and trespass against the name of my God.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Do not calumniate a servant unto his master: lest he curse thee, and thou incur guilt.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
There is a generation that curseth its father, and doth not bless its mother.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
There is a generation that is pure in its own eyes, and yet is not washed [clean] of its filthiness.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
There is a generation—O how lofty are its eyes! and its eyelids are so lifted up.
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
There is a generation, whose teeth are as swords, and whose string teeth are as knives, to devour the poor from off the earth, and the needy from among men.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Insatiability hath two daughters, [crying, ] Give, give. There are three things that are never satisfied, yea, four things which never say, Enough:
16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol )
The nether world; and a barren womb; the earth which is not satisfied with water; and the fire which never saith, Enough. (Sheol )
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
The eye that mocketh at his father, and despiseth to obey his mother, this shall the ravens of the valley pick out; and the young eagles shall eat it.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Three things there are which are too wonderful for me; and four, which I know not:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
The way of the eagle in the air; the way of a serpent upon a rock; the way of a ship in the heart of the sea; and the way of a man with a young woman.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Such is the way of an adulterous woman: she eateth, and wipeth her mouth, and saith, I have done no wrong.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Under three things the earth trembleth, and under four which she cannot bear:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
Under a servant when he becometh king, and a worthless fool when he hath eaten enough bread;
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
Under an odious woman when she is married, and a bond-woman when she dispossesseth her mistress.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
There are four which are the little ones of the earth, and they are nevertheless exceedingly wise:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
The ants are a people not strong, therefore do they prepare in the summer their food;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
The conies are but a feeble people, therefore do they place on the rocks their houses;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
The locusts have no king, and yet they go forth in troops altogether;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
The spider thou canst catch with [thy] hands, and yet she is in the palaces of a king.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Three there are that have a stately step, and four, that are stately in going:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
The lion, the mightiest among beasts, who turneth not round from before any one;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
The light-legged greyhound, and the he-goat; and a king, against whom there is no rising up.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
If thou hast become degraded by lifting up thyself, or if thou hast devised evil, put thy hand to thy mouth:
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
For the pressure of milk bringeth forth butter, and the pressure of the nose bringeth forth blood: so the pressure of wrath bringeth forth strife.