Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Massaiten Agur, Jakes Søns ord. Manden siger: Træt har jeg slidt mig, Gud, træt har jeg slidt mig, Gud, jeg svandt hen;
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
thi jeg er for dum til at regnes for Mand, Mands Vid er ikke i mig;
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Visdom lærte jeg ej, den Hellige lærte jeg ikke at kende.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Hvo opsteg til Himlen og nedsteg igen, hvo samlede Vinden i sine Næver, hvo bandt Vandet i et Klæde, hvo greb fat om den vide Jord? Hvad er hans Navn og hans Søns Navn? Du kender det jo.
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Al Guds Tale er ren, han er Skjold for dem, der lider på ham.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Læg intet til hans Ord, at han ikke skal stemple dig som Løgner.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Tvende Ting har jeg bedet dig om, nægt mig dem ej, før jeg dør:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Hold Svig og Løgneord fra mig: giv mig hverken Armod eller Rigdom, men lad mig nyde mit tilmålte Brød,
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
at jeg ikke skal blive for mæt og fornægte og sige: "Hvo er HERREN?" eller blive for fattig og stjæle og volde min Guds Navn Men.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Bagtal ikke en Træl for hans Herre, at han ikke forbander dig, så du må bøde.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Der findes en Slægt, som forbander sin Fader og ikke velsigner sin Moder,
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
en Slægt, der tykkes sig ren og dog ej har tvættet Snavset af sig,
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
en Slægt med de stolteste Øjne, hvis Blikke er fulde af Hovmod.
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
en Slægt, hvis Tænder er Sværd hvis Kæber er skarpe Knive, så de æder de arme ud af Landet, de fattige ud af Menneskers Samfund.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Blodiglen har to Døtre: Givhid, Givhid! Der er tre, som ikke kan mættes, fire, som aldrig får nok:
Dødsriget og det golde Moderliv, Jorden, som aldrig mættes af Vand, og Ilden, som aldrig får nok. (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
Den, som håner sin Fader og spotter sin gamle Moder, hans Øje udhakker Bækkens Ravne, Ørneunger får det til Æde.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Tre Ting undres jeg over, fire fatter jeg ikke:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
Ørnens Vej på Himlen, Slangens Vej på Klipper, Skibets Vej på Havet, Mandens Vej til den unge Kvinde.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Så er en Ægteskabsbryderskes Færd: Hun spiser og tørrer sig om Munden og siger: "Jeg har ikke gjort noget ondt!"
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Under tre Ting skælver et Land, fire kan det ikke bære:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
En Træl, når han gøres til Konge, en Nidding, når han spiser sig mæt,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
en bortstødt Hustru, når hun bliver gift, en Trælkvinde, når hun arver sin Frue.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Fire på Jorden er små, visere dog end Vismænd:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
Myrerne, de er et Folk uden Styrke, samler dog Føde om Somren;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
Klippegrævlinger, et Folk uden Magt, bygger dog Bolig i Klipper;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
Græshopper, de har ej Konge, drager dog ud i Rad og Række;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
Firbenet, det kan man gribe med Hænder, er dog i Kongers Paladser.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Tre skrider stateligt frem, fire har statelig Gang:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
Løven, Kongen blandt Dyrene, som ikke viger for nogen;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
en sadlet Stridshest, en Buk, en Konge midt i sin Hær.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Har du handlet som Dåre i Overmod, tænker du ondt, da Hånd for Mund!
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Thi Tryk på Mælk giver Ost, Tryk på Næsen Blod og Tryk på Vrede Trætte.
