< Приповісті 30 >

1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
瑪薩人雅刻之子阿古爾的格言,即他給依提耳、給依提耳和烏加耳的斷語:
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
我比誰都愚蠢,沒有人的才智。
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
我從來沒有學得智慧,致能通曉聖者的知識。
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
誰曾上升過天而又降下﹖誰能將風收集在手中﹖誰能將水聚集在大衣內﹖誰為這大地立定了邊界﹖他叫什麼名字﹖其子姓甚名誰﹖你知道嗎﹖
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
天主的每一句話,都是經火精煉的;凡托庇於他的人,他必要作其護盾。
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
對他所說的話,不可加添什麼;免得他指責你,證明你在說謊。
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
我求你兩件事,在我未死以前,請不要拒絕我:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
令虛偽和欺詐遠離我,貧乏或富裕勿賜與我,只供予我必需的食糧,
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
免得我吃飽了,背叛你說:「誰是上主﹖」或是過於貧乏,因而行竊,加辱我天主的名。
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
別在主人前,誹謗他的奴僕,怕他咒罵你,你就不免受罰。
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
有一種人,咒罵父親;自己母親,也不祝福。
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
有一種人,自視清高;自身污穢,卻不洗滌。
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
有一種人,眼睛傲慢,目空一切。
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
有一種人,牙如利劍,齒如快刀,地上弱小,人間貧民,吞食一空。
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
水蛭有兩個女兒,常說「給我! 給我! 」不知足的東西,共有三樣,總不說「夠了」的,共有四樣:
16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
即陰府、荒胎、總飲不足水的地,和總不說「夠了」的火。 (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
誰嘲笑父親,或輕視年老的母親,願他的眼睛,被谷中的烏鴉啄去,為小鷹所食。
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
令我稱奇的事,共有三樣,連我不明瞭的,共有四樣:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
即鷹在天空飛翔的道,蛇在岩石爬行的道,船在海中航行的道,以及男女交合之道。
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
淫婦的作風是這樣:她吃了後,抹抹口說:「我並沒有為非作歹。」
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
使地戰慄的事,共有三樣,連不可容忍的,共有四樣:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
即奴隸為王,愚人飽食,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
醜女出嫁,婢女當家。
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
地上的小動物中,有四種極其聰明:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
螞蟻是無力的一群,卻在夏日儲備食糧;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
岩貍是無能的一群,卻在岩石中築巢穴;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
蝗虫雖然沒有君王,卻知一齊列隊出發;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
壁虎能用手來捕捉,卻經常出入於皇宮。
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
舉止昂然之物,共有三樣,連威儀赫赫的,共有四樣:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
即獸中稱雄的獅子,面臨一切從不退縮;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
獨步雞群中的雄雞,開頭領隊的公山羊,和檢閱人民的君王。
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
你一時糊塗,高舉了自己,當你反省時,應以手掩口;
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
因為攪動乳汁,可出奶油;用力扭鼻,可流鮮血;激起憤怒,必生爭端。

< Приповісті 30 >