Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Jakeh capa Agur ni a dei e lawk. Ama ni Ithiel, Ithiel hoi Ucal koe hettelah a dei.
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Tamipueng hlak tamipathu poung lah ka o teh, thaipanueknae hai ka tawn hoeh.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Lungangnae hai kamtu van hoeh niteh, tamikathoungnaw e panuenae hai ka tawn hoeh.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Kalvan ka luen ni teh ka kum e teh apimaw, Talai poutnae pueng kacaksakkung teh apimaw, A min apimaw, a capa min hai apimaw, na panue maw.
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Cathut lawk pueng teh a thoung, ka kânguenaw pueng hanelah kânguenae lah ao.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
A lawk hah thap hanh, hoehpawiteh na yue vaiteh, na laithoe e hah a hmu han.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Hno kahni touh ka hei han, ka due hoehnahlan na poe haw.
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Ahrawnghrang hoi laithoenae heh kai hoi ahlanae koe na tat pouh haw, mathoenae nakunghai, tawntanae nakunghai na poe hanh, ka panki e rawca hoi na kawk haw.
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Hoehpawiteh ka tawnta vaiteh na pahnawt payon vaih, BAWIPA teh apimaw, ka tet payon vaih. Hoehpawiteh, ka mathoe vaiteh hno ka parawt vaiteh Cathut min ka mathout sakpayon vaih.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
San teh a bawi koe pathoe hanh, hoehpawiteh thoe na bo vaiteh, nang dawk yonnae ao han.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
A na pa thoe a bo teh a manu yawhawi a poe ngaihoehnae se ao.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
Ama mithmu vah kathoung poung lah kâpouknae ao, hatei a khinnae koehoi pâsu hoeh rah.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
Khopouk ka rasang ni teh moungnae a o, a khopouk teh a rasang katang.
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
A hâ teh sendek patetlah, a hâkamnaw teh sarai patetlah a onae se a o, het talai van e tami mathoenaw hoi kavoutthoupnaw hah koung ca hanelah kakâcainaw doeh.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Tavat ni canu kahni touh a tawn teh, na poe na poe a ti. Ka boum thai hoeh e kathum touh ao. A khout toe ka tet boihoeh e hno pali touh a o
Tangkom, kating e thun, tui ka boum hoeh e talai, a khout toe ka tet boihoeh e hmai naw hah doeh. (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
A na pa ka dudam niteh a manu banglah ka noutna hoeh naw e mit teh, vonga ni a cawngkhawi pouh vaiteh, matawcanaw ni a ca awh han.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Kai hanlah kângairu hno kathum touh a o, ka thaipanuek hoeh e hno pali touh teh,
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
Kahlî dawk mataw kamlengnae lamthung, Lungphen van tahrun ceinae, tuipui van long ceinae, hoi thoundoun ni tangla painae lam naw hah doeh.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Napui kahawihoeh hai hottelah doeh ao van, a ca hnukkhu a pahni a hui teh yonnae ka sak hoeh, telah ouk a ti.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Hno kathum touh kecu talai heh taki hoi ouk a pâyaw, bokheiyah, hno pali touh khang thai hoeh e ao.
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
Siangpahrang lah kâsak e san, king ka boum e tamipathu,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
Vâ ka sak e napui kathout, a bawipa e yu ka khawng e sannu hetnaw hah doeh.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Talaivan a thoungca eiteh a lungkaang e hno pali touh ao.
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
Atha awm hoeh eiteh kompawi vah ama hane rawca ka pâtung e lungkhi,
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
a tha ayoun eiteh lungha rahak kaawm e saveh.
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
siangpahrang tawn hoeh eiteh ahuhu lahoi ka cet e samtong,
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
a khok hoi a kâbang eiteh siangpahrang im kaawm e bombanaw hah doeh.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Hno kathum touh kahawicalah ka cet thai e a o, bokheiyah pali touh hah teh,
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
Saring pueng dawk athakaawme sendek, bang ni hai ngang thai hoeh.
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
Ransa marang, hmaetan, apinihai ngang thai hoeh e siangpahrang hetnaw hah doeh.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Mahoima kâtalue totouh na pathu pawiteh, hoehpawiteh hnokathout sak hanelah na kâcai pawiteh, na kut hoi na pahni tabuemh.
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Bangkongtetpawiteh, maitosanutui kalaw e ni sanutuikamkak a tâcosak e patetlah, hnawng kapennae ni hnawngthi a lawng sak. Hot patetlah lungkhueknae ni kâyuenae a tâcokhai.
