Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Jakeh chapa Agur thuseidoh ho hichea hi kiphong doh ahi. O Yahweh Pakai keima kachol in kalhasam lheh tai.
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Keima mihem khat hina angol-a kahi, chule mihem thil hetkhen themna bang in hetkhenna kainei tapoi.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Keiman chihna thucheng kaja kha hih laijin, mithengpa kiti jong kaphongdoh kha naipoi.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Elohim Pathen tailou koiham vanna kal touva hung kumsuh kit? Koiham akhut tum'a huituh theija? Koiham aponsil a twi chun thei? Koiham vannoi pumpi sem? Ama chu amin ipi ham chule achapa min ipiham? Nang in vang nahet chetset ahi.
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Elohim Pathen thucheng jouse hi adihsoh keijin, Ama henga kiselte ding in lim-in apang e.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Elohim Pathen seidohsa thucheng belap hih hel in, achuti louva ahileh aman naphosal ding; mijou nahi lo ding ahi.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
O Yahweh Pakai thilni kangai chae, kathi kahsen hiche thilni hi nei-it peh hihbeh in.
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Amasan jouthu kaseilouna dingin neipan pin, aninan vaichatna le haona neipe hih in; keima nehkhop bep ding in neivah jing tan.
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Ajeh chu keima hung haobeh seh leng, “Yahweh Pakai chu koiham?” tia nangma douna thu kasei lo ding; vaicha behseh kit leng kaguchat lo kit ding, Elohim, ka Pathen mintheng kasuh thang bep ding ahi.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Soh chu apupa kom'a heh hih beh in, ajeh chu aman nahin sapset a naje lo thei ahi.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Mi kimkhat chu apute apate gaosap ngam jong aum in, hijeh chun apite anute chan geijin phatthei achang pouve.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
Amaho mitmu jenga theng kisa jong aum uvin, hinlah athen lounauva kon in khatcha angim deh pouve.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
Kimkhat machu amitmu uvin akichoi sang un, amit dang-chung uva chunglam ve jong aum un ahi.
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
Amahon chemjam tobang ha hemtah anei jun, chule aha jouseu jong chemcha hemtah tobang ahin; leiset chunga vaichate bahgam ding angaito uvin, mihem lah'a neilalte bah gam din akigo uve.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Vot'in nou ni anei jin, “Neipeh ben, neipeh ben,” ati lhon e. Chule chim louhel a thil thum aum in; thil in jong, “Alhingsel tai,” atideh pon ahi.
Noimigam achinga naobu ahin, leiset inla twi ducha jinga um, meika diuje jun la “Alhingsel tai,” atideh poi. (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
Koi hileh apa mitche keh dan a, chule anu thua nung lou chu phaicham'a um va-ah ten akilo diu, mu-thong hon along aneh diu ahi.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Kei ding in thil thum hi datmah umtah ahin, chule kahet khen thei lou thil Li aum in ahi.
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
Vanlaijol'a muvanlai lenna lampi, Songpi chunga gul kitholna lampi, Twikhanglen lailunga touna-kong kitolna lampi, chule pasal khat in nungah khat alungset jidan.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Numei-jong chondan hi hiti ahi: an anen, amuh akitheh jol loijin, “Keiman thil dihlou ima kabolpoi,” tin aseije.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Thil thum hin leiset ahot-ling jin, thil Li vang leiset in athoh joupoi.
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
Soh chu hung leng changa, chule mingol in a-oi vaset'a an anehji ahi.
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
Min adeilou numei chun jiding pasal akimudoh jia, soh numei jin apinu akhel jiteng,
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Leiset chunga thilneo li aum in, hiche thil Li hohi achinga ching thei ahiuve.
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
Sihmi tehi mihem ahilou vang un ahat thei lheh jeng un, nipilai sung sen neh ding akikhol khom jiuvin ahi.
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
Boi ho jong hi mihem banga hat ahipouvin, hinlah songpi lah jenga jong ko akivu jiuvin ahi.
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
Khaokho ten jong leng aneipouvin, hinlah agol gol chan akitol jiuve.
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
Daidep jong khu bailam tah'a nakhut a namat thei ahin, hiche jeng jong hi lengpa insunga cheng jing ahi.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Thil thum phatah'a kijot del aum un, chule thil li jong chu akalseu akitoh del in ahi.
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
Sa jouse lah'a keipi bahkai hi ahat pen ahin, imacha masanga anung chon ngaipoi.
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
Ahpi lah ahiteng ahchal in agep lele ahin, kelchal ahin, kel-hon lamkaijin apang in, lengpan amite henga thu aseija ahin lamkaiji ahi.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Nangma mingol nahia, nang le nang kichoi sanga nahim, thilphalou khattou nangaitoa ahileh nakhut in nakam kisip chah jeng in.
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Ijeh-inem itileh bongnoi imeh leh bongnoi ha asodoh jin, chule nah hom isip sip teng thisan apotdoh jin, ilung ahan jinga ahileh kinahna jeng asohsah jin ahi.
