Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
Min son, förgät icke min lag, och ditt hjerta behålle min bud;
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
Ty de skola skaffa dig långt lif, och god år, och frid.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Nåd och trohet skola icke förlåta dig. Häng dem på din hals, och skrif dem uti dins hjertas taflo;
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
Så skall du finna ynnest och klokhet, den Gudi och menniskom täck är.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Förlåt dig på Herran af allt hjerta, och förlåt dig icke uppå ditt förstånd;
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
Utan tänk uppå honom i allom dinom vägom, så skall han föra dig rätt.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Låt dig icke tycka att du äst vis, utan frukta Herran, och vik ifrå det ondt är.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
Det skall vara dinom nafla helsosamt, och vederqvicka din ben.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Hedra Herran af dina ägodelar, och af all dins årsväxts förstling;
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
Så skola dina lador fulla varda, och dine presser med must öfverflyta.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
Min son, förkasta icke Herrans tuktan, och var icke otålig, då han straffar;
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
Ty hvilken Herren älskar, honom straffar han, och hafver ett behag till honom, såsom en fader till sonen.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Säll är den menniska, som vishet finner, och den menniska, hvilko förstånd tillflyter.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
Ty det är bättre hafva henne än silfver, och hennes frukt bättre än guld.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
Hon är ädlare än perlor, och allt det du önska må, är henne icke likt.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Långt lif är på hennes högra hand, på hennes venstra är rikedom och ära.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
Hennes vägar äro lustige vägar, och alle hennes stigar äro frid.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
Hon är lifsens trä allom dem som fatta henne; och salige äro de som hålla henne;
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
Ty Herren hafver grundat jordena genom vishet, och genom sitt råd tillredt himmelen.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
Genom hans ord äro djupen åtskild, och skyarna med dagg drypande vordne.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
Min son, låt henne icke ifrå din ögon vika, så skall du lyckosam och klok varda.
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
Det skall vara dine själs lif, och din mun skall täck vara.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Då skall du på dinom väg säker vandra, att din fot icke stöter sig.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Lägger du dig, så skall du intet frukta dig, utan sofva sötliga;
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Att du icke betorf frukta dig för hastig förskräckelse, eller för de ogudaktigas storm, då han kommer.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
Ty Herren är din tröst; han bevarar din fot, att han icke fången varder.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Neka dig icke att göra dem torftiga godt, om din hand af Gudi hafver magt sådant göra.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Säg icke till din vän: Gack bort, och kom igen, i morgon vill jag gifva dig; der du dock det nu hafver.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Far icke efter att göra dinom vän ondt, den uppå god tro när dig bor.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Kifva med ingom utan sak, om han dig intet ondt gjort hafver.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Följ icke en vrång man efter, och utvälj ingen af hans vägar;
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
Ty Herren stygges vid den affälliga, och hans hemlighet är när de fromma.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Uti dens ogudaktigas hus är Herrans förbannelse; men dens rättfärdigas hus varder välsignadt.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Han skall bespotta de bespottare; men dem eländom skall han nåd gifva.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
De vise skola ärfva äro; men om de galne än högt uppkomma, varda de likväl till skam.
