< Приповісті 3 >

1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
پسرم، چیزهایی را که به تو آموخته‌ام هرگز فراموش نکن. اگر می‌خواهی زندگی خوب و طولانی داشته باشی، به دقت از دستورهای من پیروی کن.
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
محبت و راستی را هرگز فراموش نکن بلکه آنها را بر گردنت بیاویز و بر صفحهٔ دلت بنویس،
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
اگر چنین کنی هم خدا از تو راضی خواهد بود هم انسان.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
با تمام دل خود به خداوند اعتماد کن و بر عقل خود تکیه منما.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
در هر کاری که انجام می‌دهی خدا را در نظر داشته باش و او در تمام کارهایت تو را موفق خواهد ساخت.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
به حکمت خود تکیه نکن بلکه از خداوند اطاعت نما و از بدی دوری کن،
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
و این مرهمی برای زخمهایت بوده، به تو سلامتی خواهد بخشید.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
از دارایی خود برای خداوند هدیه بیاور، نوبر محصولت را به او تقدیم نما و به این وسیله او را احترام کن.
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
آنگاه انبارهای تو پر از وفور نعمت خواهد شد و خمره‌هایت از شراب تازه لبریز خواهد گردید.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
پسرم، نسبت به تأدیب خداوند بی‌اعتنا نباش، و هرگاه سرزنشت کند، ناراحت نشو.
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
زیرا خداوند کسی را تأدیب می‌کند که دوستش می‌دارد. همان‌طور که هر پدری پسر محبوب خود را تنبیه می‌کند تا او را اصلاح نماید، خداوند نیز تو را تأدیب و تنبیه می‌کند.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
خوشا به حال کسی که حکمت و بصیرت پیدا می‌کند؛
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
زیرا یافتن آن از یافتن طلا و نقره، نیکوتر است!
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
ارزش حکمت از جواهرات بیشتر است و آن را نمی‌توان با هیچ گنجی مقایسه کرد.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
حکمت به انسان زندگی خوب و طولانی، ثروت و احترام می‌بخشد.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
حکمت زندگی تو را از خوشی و سلامتی لبریز می‌کند.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
خوشا به حال کسی که حکمت را به چنگ آورد، زیرا حکمت مانند درخت حیات است.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
خداوند به حکمت خود زمین را بنیاد نهاد و به عقل خویش آسمان را برقرار نمود.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
به علم خود چشمه‌ها را روی زمین جاری ساخت و از آسمان بر زمین باران بارانید.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
پسرم، حکمت و بصیرت را نگاه دار و هرگز آنها را از نظر خود دور نکن؛
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
زیرا آنها به تو زندگی و عزت خواهند بخشید،
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
و تو در امنیت خواهی بود و در راهی که می‌روی هرگز نخواهی لغزید؛
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
با خیال راحت و بدون ترس خواهی خوابید؛
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
از بلایی که به طور ناگهانی بر بدکاران نازل می‌شود، نخواهی ترسید،
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
زیرا خداوند تو را حفظ کرده، نخواهد گذاشت در دام بلا گرفتار شوی.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
اگر می‌توانی به داد کسی که محتاج است برسی، کمک خود را از او دریغ مدار.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
هرگز به همسایه‌ات مگو: «برو فردا بیا»، اگر همان موقع می‌توانی به او کمک کنی.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
علیه همسایه‌ات که با خیال راحت در جوار تو زندگی می‌کند توطئه نکن.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
با کسی که به تو بدی نکرده است بی‌جهت دعوا نکن.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
به اشخاص ظالم حسادت نکن و از راه و روش آنها پیروی ننما،
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
زیرا خداوند از اشخاص کجرو نفرت دارد، اما به درستکاران اعتماد می‌کند.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
لعنت خداوند بر بدکاران است، اما برکت و رحمت او شامل حال درستکاران می‌باشد.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
خداوند مسخره‌کنندگان را مسخره می‌کند، اما به فروتنان فیض می‌بخشد.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
دانایان از عزت و احترام برخوردار خواهند گردید، ولی نادانان رسوا خواهند شد.

< Приповісті 3 >