Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
Son min, gløym ikkje læra mi! Lat hjarta varveitsla bodi mine!
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
For livetid lang og livs-år i mengd og velferd dei gjev deg i rikaste mål.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Lat ei kjærleik og truskap vika frå deg, men bitt deim um halsen på deg, skriv deim på di hjartetavla!
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
Då vinn du ynde og fær godt vit for augo på Gud og menneskje.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Lit på Herren av heile ditt hjarta men set ikkje lit til ditt vit!
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
Tenk på honom i all di ferd! So jamnar han dine vegar.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Ver ikkje vis i eigne augo, ottast Herren og vik frå det vonde.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
Det vert til helsebot for holdet ditt, og kveik for beini dine.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Æra Herren med eiga di og med fyrstegrøda av all di avling.
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
Då vert dine lødor rikleg fyllte, og safti renn yver i persorne dine.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
Son min, ei du vanvyrde Herrens age, og ver ikkje leid for hans refsing!
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
For Herren agar den han elskar, som ein far med den son han hev kjær.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Sæl den mann som hev funne visdom, og den mann som vinn seg vit!
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
For det er betre å kjøpa visdom enn sylv, og den vinning han gjev, er betre enn gull.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
Dyrare er han enn perlor, av alle dine skattar er ingen som han.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Langt liv hev han i høgre handi, og i vinstre rikdom og æra.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
Hans vegar er hugnads-vegar, og alle hans stigar er velferd.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
Han er livsens tre for deim som grip han, og dei som held han fast, er sæle.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
Med visdom hev Herren grunnfest jordi, med vit hev han laga himmelen.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
Ved hans kunnskap fossa vatnet or djupi, og frå skyerne dryp det dogg.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
Son min! Slepp ikkje augo av deim, tak vare på visdom og ettertanke!
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
So skal dei vera liv for sjæli di og prydnad um halsen din.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Då vandrar du trygt din veg og støyter ikkje din fot.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Når du legg deg, so kvekk du’kje upp, men du ligg og søv so godt.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Du skal ikkje ottast for bråstøkk, eller uver som yver ugudlege kjem.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
For Herren skal vera di tiltru, og han skal vara din fot frå snara.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Haldt ei burte det gode frå deim som treng det, når det stend i di magt å gjeva det!
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Seg ikkje til grannen din: «Gakk og kom att! Eg skal gjeva deg i morgon» - når du hev det no!
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Tenk ikkje på vondt mot grannen din, når han bur trygt hjå deg!
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Trætta ikkje med nokon utan grunn, når han ei hev gjort deg vondt!
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Ovunda ikkje ein valdsmann, og vel ikkje nokon av alle hans vegar!
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
For den falske er ei gruv for Herren, men med ærlege hev han umgang.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Herrens forbanning er i huset hjå den gudlause, men heimen åt rettferdige velsignar han.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Gjeld det spottarar, so spottar han, men dei audmjuke gjev han nåde.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
Vismenner erver æra, men dårer ber med seg skam til løn.
