Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
Pitit mwen, pa janm bliye sa mwen moutre ou yo. Kenbe tou sa mwen di ou fè yo nan kè ou.
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
Se yo k'ap fè ou viv lontan. Se yo k'ap fè ou viv ak kè poze.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Se pou ou toujou viv byen ak tout moun. Se pou ou toujou gen yon sèl pawòl. Mete pawòl mwen yo nan kou ou tankou yon kolye, kenbe yo nan kè ou pou ou pa janm bliye yo.
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
Si ou fè sa, Bondye va kontan avè ou, lèzòm va nonmen non ou an byen.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Mete tout konfyans ou nan Seyè a. Pa gade sou sa ou konnen.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
Toujou chonje Seyè a nan tou sa w'ap fè. Li menm, l'a moutre ou chemen pou ou pran.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Pa mete nan tèt ou ou gen plis konprann pase sa. Gen krentif pou Seyè a, refize fè sa ki mal.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
Lè ou fè sa, se va tankou yon bon medikaman: W'a toujou gaya, ou p'ap janm soufri doulè.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Fè wè jan ou gen respè pou Seyè a: ba li nan tou sa ou genyen, ofri l' premye donn ou rekòlte nan jaden ou.
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
Lè ou fè sa, galata ou ap toujou chaje danre. Barik diven ou yo ap plen ra bouch.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
Pitit mwen, lè Seyè a ap pini ou, pa betize ak sa. Lè l'ap korije ou, pa dekouraje.
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
Paske Seyè a korije moun li renmen, menm jan yon papa korije pitit li renmen anpil la.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Ala bon sa bon pou moun ki gen konesans, pou moun ki rive gen bon konprann!
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
Benefis l'ap rapòte pi bon pase sa lajan bay. Avantaj l'ap bay gen plis valè pase lò.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
Sajès pi bon pase boul lò. Nanpwen anyen moun ta renmen genyen ki ka parèt devan li.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Yon bò, bon konprann ap fè moun viv lontan. Yon lòt bò, l'ap bay richès, l'ap fè moun respekte ou.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
L'ap fè moun viv ak kè kontan. L'ap fè ou reyisi nan tou sa w'ap fè.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
Moun ki gen bon konprann jwenn lavi. Sa bon nèt pou moun ki gen bon konprann!
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
Avèk bon konprann li, Bondye kreye latè. Avèk entèlijans li, li mete syèl la nan plas li.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
Avèk konesans li, li fè larivyè yo koule. Li fè nwaj yo bay lapli sou latè.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
Pitit mwen, kenbe pye konesans ou, pa pèdi konprann ou. Pa janm kite anyen fè ou bliye yo.
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
Y'ap ba ou lavi, y'ap fè lavi ou bèl tankou yon kolye ki pase nan kou ou.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
W'a fè chemen ou nan lavi san ou pa pè anyen. Ou p'ap janm bite sou anyen.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Lè ou pral kouche, ou p'ap pè anyen. Lè w'a fin lonje kò ou, w'a dòmi nèt ale.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Ou p'ap bezwen pè: malè p'ap rete konsa pou l' tonbe sou tèt ou. Ni tou, sa ki rive mechan yo p'ap rive ou.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
Paske se Seyè a ki tout espwa ou. Li p'ap kite ou pran nan pèlen.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Pa refize fè byen pou moun ki nan nesesite, chak fwa ou santi ou ka fè sa.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Si ou gen lajan sou ou, ou pa ka di frè parèy ou: Ale non! Tounen denmen. M'a ba ou kichòy!
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Moun k'ap viv ansanm avè ou, ki mete konfyans yo nan ou, pa manniganse anyen ki pou fè yo mal.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Pa fè kabouyay san rezon ak yon moun san li pa janm fè ou anyen ki mal.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Pa anvye sò mechan yo. Pa mete nan tèt ou pou ou fè tankou yo.
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
Paske Seyè a pa vle wè moun ki deprave. Men, li mete moun ki mache dwat yo nan tout sekrè l' yo.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Madichon Bondye chita lakay mechan yo. Men, benediksyon l' ap kouvri kay moun ki mache dwat yo.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Moun k'ap pase moun nan betiz, Bondye ap pase yo nan betiz tou. Men, moun ki fè byen, l'ap moutre yo jan li renmen yo.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
Y'a fè lwanj moun ki gen bon konprann yo, men moun fou yo, se wont y'a wont.
