Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
Mi sone, foryete thou not my lawe; and thyn herte kepe my comaundementis.
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
For tho schulen sette to thee the lengthe of daies, and the yeeris of lijf, and pees.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Merci and treuthe forsake thee not; bynde thou tho to thi throte, and write in the tablis of thin herte.
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
And thou schalt fynde grace, and good teching bifore God and men.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Haue thou trist in the Lord, of al thin herte; and triste thou not to thi prudence.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
In alle thi weies thenke thou on hym, and he schal dresse thi goyngis.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Be thou not wijs anentis thi silf; drede thou God, and go awei fro yuel.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
For whi helthe schal be in thi nawle, and moisting of thi boonys.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Onoure thou the Lord of thi catel, and of the beste of alle thi fruytis yyue thou to pore men;
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
and thi bernes schulen be fillid with abundaunce, and pressours schulen flowe with wiyn.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
My sone, caste thou not awei the teching of the Lord; and faile thou not, whanne thou art chastisid of him.
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
For the Lord chastisith hym, whom he loueth; and as a fadir in the sone he plesith hym.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Blessid is the man that fyndith wisdom, and which flowith with prudence.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
The geting therof is betere than the marchaundie of gold and of siluer; the fruytis therof ben the firste and clenneste.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
It is preciousere than alle richessis; and alle thingis that ben desirid, moun not be comparisound to this.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Lengthe of daies is in the riythalf therof, and richessis and glorie ben in the lifthalf therof.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
The weies therof ben feire weies, and alle the pathis therof ben pesible.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
It is a tre of lijf to hem that taken it; and he that holdith it, is blessid.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
The Lord foundide the erthe bi wisdom; he stablischide heuenes bi prudence.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
The depthis of watris braken out bi his wisdom; and cloudis wexen togidere bi dewe.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
My sone, these thingis flete not awey fro thin iyen; kepe thou my lawe, and my counsel;
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
and lijf schal be to thi soule, and grace `schal be to thi chekis.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Thanne thou schalt go tristili in thi weie; and thi foot schal not snapere.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
If thou schalt slepe, thou schalt not drede; thou schalt reste, and thi sleep schal be soft.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Drede thou not bi sudeyne feer, and the powers of wickid men fallynge in on thee.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
For the Lord schal be at thi side; and he schal kepe thi foot, that thou be not takun.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Nil thou forbede to do wel him that mai; if thou maist, and do thou wel.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Seie thou not to thi frend, Go, and turne thou ayen, and to morewe Y schal yyue to thee; whanne thou maist yyue anoon.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Ymagyne thou not yuel to thi freend, whanne he hath trist in thee.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Stryue thou not ayens a man with out cause, whanne he doith noon yuel to thee.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Sue thou not an vniust man, sue thou not hise weies.
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
For ech disseyuer is abhomynacioun of the Lord; and his speking is with simple men.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Nedinesse is sent of the Lord in the hous of a wickid man; but the dwelling places of iust men schulen be blessid.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
He schal scorne scorneris; and he schal yyue grace to mylde men.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
Wise men schulen haue glorie; enhaunsing of foolis is schenschipe.
