Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
My son, forget not my law; but let thine heart keep my commandments:
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
For length of days, and years of life, and peace, shall they add to thee.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Let not mercy and truth forsake thee: bind them about thy neck; write them upon the table of thine heart:
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
So shalt thou find favour and good understanding in the sight of God and man.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Trust in the LORD with all thine heart, and lean not upon thine own understanding:
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
In all thy ways acknowledge him, and he shall direct thy paths.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Be not wise in thine own eyes; fear the LORD, and depart from evil:
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
It shall be health to thy navel, and marrow to thy bones.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Honour the LORD with thy substance, and with the firstfruits of all thine increase:
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
So shall thy barns be filled with plenty, and thy vats shall overflow with new wine.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
My son, despise not the chastening of the LORD; neither be weary of his reproof:
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
For whom the LORD loveth he reproveth; even as a father the son in whom he delighteth.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Happy is the man that findeth wisdom, and the man that getteth understanding.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
For the merchandise of it is better than the merchandise of silver, and the gain thereof than fine gold.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
She is more precious than rubies: and none of the things thou canst desire are to be compared unto her.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Length of days is in her right had; in her left hand are riches and honour.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
Her ways are ways of pleasantness, and all her paths are peace.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
She is a tree of life to them that lay hold upon her: and happy is every one that retaineth her.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
The LORD by wisdom founded the earth; by understanding he established the heavens.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
By his knowledge the depths were broken up, and the skies drop down the dew.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
My son, let not them depart from thine eyes; keep sound wisdom and discretion;
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
So shall they be life unto thy soul, and grace to thy neck.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Then shalt thou walk in thy way securely, and thy foot shall not stumble.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
When thou liest down, thou shalt not be afraid: yea, thou shalt lie down, and thy sleep shall be sweet.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Be not afraid of sudden fear, neither of the desolation of the wicked, when it cometh:
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
For the LORD shall be thy confidence, and shall keep thy foot from being taken.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Withhold not good from them to whom it is due, when it is in the power of thine hand to do it.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Say not unto thy neighbour, Go, and come again, and tomorrow I will give; when thou hast it by thee.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Devise not evil against thy neighbour, seeing he dwelleth securely by thee.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Strive not with a man without cause, if he have done thee no harm.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Envy thou not the man of violence, and choose none of his ways.
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
For the perverse is an abomination to the LORD: but his secret is with the upright.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
The curse of the LORD is in the house of the wicked; but he blesseth the habitation of the righteous.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Surely he scorneth the scorners, but he giveth grace unto the lowly.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
The wise shall inherit glory; but shame shall be the promotion of fools.
