Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
My son, forget not my teaching, and let thy heart keep my commandments;
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
For length of days, and years of life, and peace, will they increase unto thee.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Let kindness and truth not forsake thee; bind them about thy throat; write them upon the table of thy heart:
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
So shalt thou find grace and good favor in the eyes of God and man.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Trust in the Lord with all thy heart: and upon thy own understanding do not rely.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
In all thy ways acknowledge him, and he will make level thy paths.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Be not wise in thy own eyes: fear the Lord, and depart from evil.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
It will be healing to thy body, and marrow to thy bones.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Honor the Lord with thy wealth, and with the first-fruits of all thy products:
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
So shall thy storehouses be filled with plenty, and with new wine shall thy presses overflow.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
The correction of the Lord, my son, do not despise; and feel no loathing for his admonition;
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
Because whomever the Lord loveth he admonisheth; and as a father who delighteth in [his] son.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Happy the man that hath found wisdom, and the man that acquireth understanding.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
For the obtaining of her is better than the obtaining of silver, and better than fine gold is her product.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
She is more precious than pearls; and all the things thou valuest are not equal unto her.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Length of days is in her right hand: in her left are riches and honor.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
Her ways are ways of pleasantness, and all her paths are peace.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
A tree of life is she to those that lay hold on her: and every one that firmly graspeth her will be made happy.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
The Lord hath through wisdom founded the earth: he hath established the heavens through understanding.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
By his knowledge were the depths split open, and the skies drop down the dew.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
My son, let them not be removed from thy eyes; keep [before thee] sound wisdom and discretion:
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
And they will be life unto thy soul, and grace to thy throat.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Then wilt thou walk in safety on thy way, and thy foot will not strike [against aught]:
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
When thou layest thyself down, thou shalt feel no dread; and as thou liest down, thy sleep shall be pleasant.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Thou needest not to be afraid of sudden dread, neither of the [unlooked-for] tempest over the wicked, when it cometh.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
For the Lord will be thy confidence, and he will guard thy foot from being caught.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Withhold not a benefit from him who is deserving it, when it is in the power of thy hand to do it.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Say not unto thy neighbor, Go, and return, and tomorrow will I give: when thou hast it by thee.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Contrive not against thy neighbor any evil, when he dwelleth in safety with thee.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Quarrel not with any man without cause, if he have done thee no harm.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Envy not the man of violence, and choose none of his ways.
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
For the froward is an abomination to the Lord; but with the upright is his good-will.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
The curse of the Lord is in the house of the wicked; but the habitation of the righteous will he bless.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
If [it concern] the scornful he will himself render them a scorn; but unto the lowly doth he give grace.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
The wise shall inherit glory; but fools shall obtain disgrace as their portion.
