Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
My sonne, forget not thou my Lawe, but let thine heart keepe my commandements.
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
For they shall increase the length of thy dayes and the yeeres of life, and thy prosperitie.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Let not mercie and trueth forsake thee: binde them on thy necke, and write them vpon the table of thine heart.
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
So shalt thou finde fauour and good vnderstanding in the sight of God and man.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Trust in the Lord with all thine heart, and leane not vnto thine owne wisdome.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
In all thy wayes acknowledge him, and he shall direct thy wayes.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Be not wise in thine owne eyes: but feare the Lord, and depart from euill.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
So health shalbe vnto thy nauel, and marowe vnto thy bones.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Honour the Lord with thy riches, and with the first fruites of all thine increase.
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
So shall thy barnes be filled with abundance, and thy presses shall burst with newe wine.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
My sonne, refuse not the chastening of the Lord, neither be grieued with his correction.
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
For the Lord correcteth him, whome he loueth, euen as the father doeth the childe in whom he deliteth.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Blessed is the man that findeth wisedome, and the man that getteth vnderstanding.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
For the marchandise thereof is better then the marchandise of siluer, and the gaine thereof is better then golde.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
It is more precious then pearles: and all things that thou canst desire, are not to be compared vnto her.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Length of dayes is in her right hand, and in her left hand riches and glory.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
Her wayes are wayes of pleasure, and all her pathes prosperitie.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
She is a tree of life to them that lay holde on her, and blessed is he that retaineth her.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
The Lord by wisdome hath layde the foundation of the earth, and hath stablished the heauens through vnderstanding.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
By his knowledge the depthes are broken vp, and the cloudes droppe downe the dewe.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
My sonne, let not these things depart from thine eyes, but obserue wisdome, and counsell.
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
So they shalbe life to thy soule, and grace vnto thy necke.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Then shalt thou walke safely by thy way: and thy foote shall not stumble.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
If thou sleepest, thou shalt not bee afraide, and when thou sleepest, thy sleepe shalbe sweete.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Thou shalt not feare for any sudden feare, neither for the destruction of the wicked, when it commeth.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
For the Lord shall be for thine assurance, and shall preserue thy foote from taking.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Withhold not the good from the owners thereof, though there be power in thine hand to doe it.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Say not vnto thy neighbour, Go and come againe, and to morow wil I giue thee, if thou now haue it.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Intend none hurt against thy neighbour, seeing he doeth dwell without feare by thee.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Striue not with a man causelesse, when he hath done thee no harme.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Bee not enuious for the wicked man, neither chuse any of his wayes.
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
For the frowarde is abomination vnto the Lord: but his secret is with the righteous.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
The curse of the Lord is in the house of the wicked: but he blesseth the habitation of the righteous.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
With the scornefull he scorneth, but hee giueth grace vnto the humble.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
The wise shall inherite glorie: but fooles dishonour, though they be exalted.
