Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
Min Søn, glem ikke, hvad jeg har lært dig, dit Hjerte tage vare paa mine Bud!
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
Thi en Række af Dage og Leveaar og Lykke bringer de dig.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Godhed og Troskab vige ej fra dig, bind dem som Baand om din Hals, skriv dem paa dit Hjertes Tavle!
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
Saa finder du Naade og Yndest i Guds og Menneskers Øjne.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Stol paa HERREN af hele dit Hjerte, men forlad dig ikke paa din Forstand;
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
hav ham i Tanke paa alle dine Veje, saa jævner han dine Stier.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Hold ikke dig selv for viis, frygt HERREN og vig fra det onde;
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
saa faar du Helse for Legemet, Lindring for dine Ledemod.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Ær med din Velstand HERREN med Førstegrøden af al din Avl;
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
da fyldes dine Lader med Korn, dine Perser svømmer over af Most.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
Min Søn, lad ej haant om HERRENS Tugt, vær ikke ked af hans Revselse;
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
HERREN revser den, han elsker, han straffer den Søn, han har kær.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Lykkelig den, der har opnaaet Visdom, den, der vinder sig Indsigt;
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
thi den er bedre at købe end Sølv, bedre at vinde end Guld;
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
den er mere værd end Perler, ingen Klenodier opvejer den;
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
en Række af Dage er i dens højre, i dens venstre Rigdom og Ære;
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
dens Veje er liflige Veje, og alle dens Stier er Lykke;
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
den er et Livets Træ for dem, der griber den, lykkelig den, som holder den fast!
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
HERREN grundlagde Jorden med Visdom, grundfæsted Himlen med Indsigt;
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
ved hans Kundskab brød Strømmene frem, lader Skyerne Dug dryppe ned.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
Min Søn, tag Vare paa Snilde og Kløgt, de slippe dig ikke af Syne;
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
saa bliver de Liv for din Sjæl og et yndigt Smykke til din Hals.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Da vandrer du trygt din Vej, støder ikke imod med din Fod;
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
sætter du dig, skal du ikke skræmmes, lægger du dig, skal din Søvn vorde sød;
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
du skal ikke frygte uventet Rædsel, Uvejret, naar det kommer over gudløse;
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
thi HERREN skal være din Tillid, han vogter din Fod, saa den ikke hildes.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Nægt ikke den trængende Hjælp, naar det staar i din Magt at hjælpe;
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
sig ej til din Næste: »Gaa og kom igen, jeg vil give i Morgen!« — saafremt du har det.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Tænk ikke paa ondt mod din Næste, naar han tillidsfuldt bor i din Nærhed.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Yp ikke Trætte med sagesløs Mand, naar han ikke har voldet dig Men.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Misund ikke en Voldsmand, græm dig aldrig over hans Veje;
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
thi den falske er HERREN en Gru; mod retsindig er han fortrolig;
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
i den gudløses Hus er HERRENS Forbandelse, men retfærdiges Bolig velsigner han.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Over for Spottere bruger han Spot, men ydmyge giver han Naade.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
De vise faar Ære til Arv, men Taaber høster kun Skam.
