Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
Synu můj, na učení mé nezapomínej, ale přikázaní mých nechať ostříhá srdce tvé.
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
Dlouhosti zajisté dnů, i let života i pokoje přidadí tobě.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Milosrdenství a pravda nechť neopouštějí tě, přivaž je k hrdlu svému, napiš je na tabuli srdce svého,
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
A nalezneš milost a prospěch výborný před Bohem i lidmi.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Doufej v Hospodina celým srdcem svým, na rozumnost pak svou nezpoléhej.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
Na všech cestách svých snažuj se jej poznávati, a onť spravovati bude stezky tvé.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Nebývej moudrý sám u sebe; boj se Hospodina, a odstup od zlého.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
Toť bude zdraví životu tvému, a rozvlažení kostem tvým.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Cti Hospodina z statku svého, a z nejpřednějších věcí všech úrod svých,
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
A naplněny budou stodoly tvé hojností, a presové tvoji mstem oplývati budou.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
Kázně Hospodinovy, synu můj, nezamítej, aniž sobě oškliv domlouvání jeho.
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
Nebo kohož miluje Hospodin, tresce, a to jako otec syna, jejž libuje.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Blahoslavený člověk nalézající moudrost, a člověk vynášející opatrnost.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
Lépeť jest zajisté těžeti jí, nežli těžeti stříbrem, anobrž nad výborné zlato užitek její.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
Dražší jest než drahé kamení, a všecky nejžádostivější věci tvé nevrovnají se jí.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Dlouhost dnů v pravici její, a v levici její bohatství a sláva.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
Cesty její cesty utěšené, a všecky stezky její pokojné.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
Stromem života jest těm, kteříž jí dosahují, a kteříž ji mají, blahoslavení jsou.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
Hospodin moudrostí založil zemi, utvrdil nebesa opatrností.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
Uměním jeho propasti protrhují se, a oblakové vydávají rosu.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
Synu můj, nechť neodcházejí ty věci od očí tvých, ostříhej zdravého naučení a prozřetelnosti.
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
I budeť to životem duši tvé, a ozdobou hrdlu tvému.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Tehdy choditi budeš bezpečně cestou svou, a v nohu svou neurazíš se.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Když lehneš, nebudeš se strašiti, ale odpočívati budeš, a bude libý sen tvůj.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Nelekneš se strachu náhlého, ani zpuštění bezbožníků, když přijde.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
Nebo Hospodin bude doufání tvé, a ostříhati bude nohy tvé, abys nebyl lapen.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Nezadržuj dobrodiní potřebujícím, když s to býti můžeš, abys je činil.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Neříkej bližnímu svému: Odejdi, potom navrať se, a zítrať dám, maje to u sebe.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Neukládej proti bližnímu svému zlého, kterýž s tebou dověrně bydlí.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Nevaď se s člověkem bez příčiny, jestližeť neučinil zlého.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Nechtěj záviděti muži dráči, aniž zvoluj které cesty jeho.
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
Nebo ohavností jest Hospodinu převrácenec, ale s upřímými tajemství jeho.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Zlořečení Hospodinovo jest v domě bezbožníka, ale příbytku spravedlivých žehná:
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Poněvadž posměvačům on se posmívá, pokorným pak dává milost.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
Slávu moudří dědičně obdrží, ale blázny hubí pohanění.
