< Приповісті 3 >
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
Ka capa, kak awipek ve koeh hilh nawh, nak kawlung awh kym lah.
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
Na hqingnaak khawnghii khawkum ingkaw ngaiqeepnaakkhqi ing ni tawmsap kaw.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Qeennaak ingkaw awitak ing nang ce koeh ni hooet seh.
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
Cawhtaw, Khawsa ingkaw thlanghqing mik huh awh mikhaileek ingkaw mingleeknaak ce pang kawp ti.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Nak kawlung boeih ing Bawipa ce caang na nawh, Na siimnaak awh koeh hang qu;
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
Na lam hoeiawh amah ce siim poe nawh, na lam ce nim huh kaw.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Namah ngaih awh ak cyina koeh ngai qu nawh; Bawipa ce kqih nawh, thawlhnaak ce cehtaak.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
Nak thangqui ham sadingnaak na awm nawh, na quh ham ak thlikna awm kaw.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Na khawhkham ing Khawsa ce kyihcah lah. Na them ak pung law lammacyk boeih ing awm;
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
Cawhtaw nak khai baawp ing bee ngen kawm saw, na misur um ing bee poeng kaw.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
Ka capa, Bawipa a toelnaak ce koeh husit nawh, A ni toelzyihnaak ce koeh zadam kawp ti.
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
Bawipa ing a lungnak cekhqi ce toel khawi nawh, Pa ing ca a lungnak awh a toelzyih khawi a myihna.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Cyihnaak ak hu ak thlang ingkaw kawcyihnaak ak hu ak thlang taw a zoseen hy.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
Cetaw ngun a phu tlo ingkaw sui a phu tlo ang lakawh a phu tlo ngai hy.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
Suilung a phu tlo lakawh a phu tlo ngai nawh ngaihnaak ing awm am pha thai hy.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Ak tangkut benawh hqinglung sangnaak awm nawh, ak cawngkut benawh khawhthem ingkaw boeimangnaak ce awm hy.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
A lam ce awmhlynaak lampyina awm nawh, a lam boeihboeih ce ngaiqeepnaak ing bee hy.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
Ak tuu thlang boeih ham hqingnaak thingkungna awm nawh, ak kym thlang boeih ham zoseennaak ni.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
Bawipa ing a cyihnaak ing khawmdek ve syyn nawh, ak kawcyih ing khan ce caksak hy;
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
A thoemnaak ing tuinu ce hqaa sak nawh, cingmai ing daamtui baw sak hy.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
Ka capa, na mik ing khaw koeh hang seh, cyihnaak ingkaw khawkpoek thainaak ce ak cakna tu;
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
Na hqingnaak ham hqingnaakna awm nawh, na haawng ham mikhaileek na awm kaw.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Cawhce na lamawh ak dingna cet kawm tik saw, na khaw am tawngtawh kaw.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Na ih awm am kqih kawm tik saw, nang zaih nawh na ih awhawm na ih tui kaw.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Kqihlyynaak bawtbet awh ak dang law ce koeh kqih nawh, thlang ak mukkhqi a pha law awhawm koeh kqih kawp ti.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
Bawipa taw na loetnaak na awm nawh, na khaw thang awhkawng ni doen kaw.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Themleek ak hu tyngkhqi a do hly kawi themleek koeh haimah, na kutawh dangsak ham na taak khui taw.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Na imceng venawh, “Ceh nawh ak changna va sui cang nawh voei law tlaih khawngawi ni pe kawng nyng,” koeh ti, na taak a loeiawh.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Na imceng ak khanawh khawboeseet koeh toen, ni yp na nawh na venawh khawksa ni ti na sim loei.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Khawboeseetnaak nak khanawh a ma toen awhtaw leehcaihnaak a awm kaana na kut koeh thlak.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Khawboeseet ak toen ak thlang koeh ooet nawh a lampyi awh koeh hquut.
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
Ak thymna khaw amak sa taw Bawipa mikhuh awh tyih kawina awm nawh thlakleekkhqi taw pyi nak khqi hy.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Bawipa a khawsii taw thlakche khqi imawh awm nawh, thlakdyng khqi cunnaak taw zoseenaak ing bee hy.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Thlang ak husitkhqi ce husitkhqi nawh, kawkneemkhqi ce qeennaak ham sak khqi hy.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
Kyihcahnaak taw thlakcyi ing ham nawh chahpyihnaak taw thlakqaw ing ham kaw.