Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
Ka ca, kai kah olkhueng he hnilh boel lamtah ka olpaek he na lungbuei loh kueinah saeh.
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
Na hingnah khohnin neh kum a sen vaengah nang hamla ngaimongnah han thap uh bitni.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Sitlohnah neh uepomnah loh nang te n'hnoo boel saeh. Te te na rhawn dongah hlaengtang lamtah na lungbuei cabael dongah daek lah.
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
Te tlam te Pathen neh hlang mikhmuh ah mikdaithen neh lungmingnah then te dang van lah.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
BOEIPA dongah na lungbuei boeih neh pangtung lamtah namah kah yakmingnah dongah hangdang boeh.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
Na longpuei boeih ah amah te ming lamtah amah loh na caehlong a dueng sak bitni.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Na mikhmuh dawk neh aka cueih la om boeh, BOEIPA te rhih lamtah boethae te nong tak.
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
Na tharhui ham sadingnah neh na rhuh ham a hliing la om ni.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
BOEIPA te na boeirhaeng neh, na cangvuei boeih khuikah a tanglue neh thangpom lah.
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
Te daengah ni na khai te khobuh neh baetawt vetih misur thai khaw na va-am dongah puh ni.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
BOEIPA kah thuituennah he ka ca nang loh sawtsit boel lamtah amah kah toelthamnah te na mueipuel sak boeh.
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
BOEIPA loh a lungnah te tah a tluung dae pa bangla capa te a moeithen.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Cueihnah aka hmu hlang neh lungcuei aka dang hlang tah a yoethen pai.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
A thenpom te tangka thenpom lakah, a cangvuei khaw sui lakah then.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
Te tah lungvang lakah kuel ngai tih na ngaihnah boeih long khaw pha uh mahpawh.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
A bantang ah hinglung vang nah, a banvoei ah khuehtawn neh thangpomnah om.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
A longpuei te omthennah longpuei la om tih a hawn te ngaimongnah la boeih om.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
Hingnah thingkung cueihnah aka kop ham neh aka tu ham tah a uem om pai.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
BOEIPA loh cueihnah neh diklai a suen tih a lungcuei neh vaan a soepboe.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
A mingnah rhangneh a dung khaw ueth tih khomong khaw buemtui la pha.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
Ka ca na mik te khohmang boel saeh, lungming cueihnah neh thuepnah te kueinah ne.
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
Na hinglu ham hingnah neh na rhawn ham mikdaithen la om ni.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Te vaengah na longpuei te ngaikhuek la na cet vetih na kho tongtah mahpawh.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Na yalh vaengah na rhih voel pawt vetih na yalh thuk neh na ih khaw tui ni.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Birhihnah aka pai buengrhuet neh halang rhoek aka muk khohli rhamrhael te khaw rhih boeh.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
BOEIPA tah nang ham uepnah la om vetih na kho te doong dong lamloh hang hoep bitni.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
A kungmah lamkah hnothen te hloh boeh. Na kut loh a saii ham vaengah na kut te Pathen dongah om saeh.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Namah taengah a om lalah na hui te, “Na hui taengah cet dae, thangvuen ah ha mael lamtah kam paek bitni,” ti nah boeh.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Namah taengah ngaikhuek la kho aka sa na hui te boethae neh phoh thil boeh.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Boethae la nang aka saii pawt hlang te lungli lungla la oelh rhoe oelh boeh.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Kuthlahnah hlang taengah thatlai boeh, anih kah longpuei te pakhat khaw tuek boeh.
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
BOEIPA kah a tueilaehkoi loh kho a hmang dae aka thuem taengah a baecenol om.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Halang im ah BOEIPA kah tapvoepnah om dae hlang dueng tolkhoeng tah yoe a then sak.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Hmuiyoi rhoek ngawn tah amah loh a hnael vetih mangdaeng neh kodo te mikdaithen la a khueh.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
Thangpomnah tah aka cueih rhoek loh a pang uh tih aka ang loh yah a ludoeng.
