Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Un hombre que odia las palabras de reprensión endurece su corazón, de repente será destruido y no se recuperará.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Cuando los rectos tienen poder, la gente está contenta; cuando un hombre malo es el gobernante, la pena llega a la gente.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
Un hombre amante de la sabiduría es un gozo para su padre; pero el que va en compañía de prostitutas es un derrochador de riquezas.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Un rey, por regla correcta, hace que la tierra sea segura; pero uno lleno de deseos la convierte en un desperdicio.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
Un hombre que siempre adula a su vecino extiende una red para sus pasos.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
En los pasos de un hombre malo hay una red para él, pero el hombre recto escapa rápidamente y está contento.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
El hombre recto presta atención a la causa de los pobres: el malvado no piensa en ello.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Los hombres de orgullo son la causa de los actos violentos en una ciudad, pero hombres sabios alejan la ira de los hombres.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Si un hombre sabio va a la ley con un hombre necio, puede estar enojado o reírse, pero no habrá descanso.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Los sanguinarios odian al hombre bueno, y los malvados van tras su alma.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
Un hombre necio deja salir toda su ira, pero un hombre sabio lo guarda silenciosamente.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Si un gobernante presta atención a las palabras falsas, todos sus siervos son malvados.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
El pobre y su acreedor se encuentran cara a cara: el Señor ilumina sus ojos por igual.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
El rey que es un verdadero juez en la causa de los pobres, estará a salvo para siempre en el trono de su poder.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
La vara y las palabras de corrección dan sabiduría; pero un niño que no es guiado es motivo de vergüenza para su madre.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Cuando los hombres malvados están en el poder, aumentan las maldades; pero los rectos tendrán placer cuando vean su caída.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Entrena a tu hijo, y él te dará descanso; Él deleitará tu alma.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Donde no hay visión, las personas están descontroladas; pero el que guarda la ley será feliz.
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
Un siervo no será entrenado por las palabras; porque aunque el sentido de las palabras es claro para él, no le dará atención.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
¿Has visto a un hombre que es rápido con su lengua? Hay más esperanza para un hombre tonto que para él.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Si un sirviente es cuidado suavemente desde sus primeros años, al final se convertirá en una causa de dolor.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Un hombre enojado es la causa de la contienda, y un hombre dado a la ira hace mucho mal.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
El orgullo de un hombre será la causa de su caída, pero el que tiene un espíritu apacible recibirá honor.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
Un hombre que toma parte con un ladrón tiene odio por su alma; él es puesto bajo juramento, pero no dice nada.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
El temor del hombre es causa de peligro; pero el que pone su fe en el Señor tendrá un lugar seguro en lo alto.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
La aprobación de un gobernante es deseada por grandes números: pero la decisión en la causa de un hombre viene del Señor.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
El hombre malo es repugnante para los rectos, y el que es recto es repugnante para los malvados.
