Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
El que a pesar de la corrección endurece la cerviz, será quebrantado de improviso y sin remedio.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Cuando aumenta el número de los justos se goza el pueblo, mas si los malos llegan al poder, el pueblo gime.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
El que ama la sabiduría alegra a su padre; quien frecuenta rameras, disipa sus bienes.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Por medio de la justicia, el rey cimenta el estado, pero el que cede al cohecho, lo arruina.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
El que adula a su prójimo, le tiende una red a sus pies.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
La prevaricación del malvado le es un lazo, en tanto que el justo canta alegremente.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
El justo estudia la causa del pobre, el impío se hace el desentendido.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Los altaneros alborotan una ciudad; los sabios aplacan los ánimos agitados.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Si un sabio disputa con un necio, ora se enoje ora se ría, no habrá paz.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Los hombres sanguinarios odian al íntegro, mientras los justos procuran defenderlo.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
El necio desfoga toda su ira; el sabio la enfrena y la apacigua.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
El príncipe que da oído a palabras mentirosas, no tendrá sino servidores malos.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
Frente al pobre está el opresor; y es Yahvé quien alumbra los ojos de entrambos.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
Un rey que juzga con justicia a los pobres, hace estable su trono para siempre.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
La vara y la corrección dan sabiduría, el muchacho mimado es la vergüenza de su madre.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Creciendo el número de los malos, crecen los crímenes, pero los justos verán la ruina de ellos.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Corrige a tu hijo, y será tu consuelo, y las delicias de tu alma.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Faltando la palabra profética, el pueblo anda sin rienda; ¡dichoso el que observa la Ley!
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
El esclavo no se corrige con solas palabras; comprende bien, pero no cumple.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
¿Has visto a un hombre que habla precipitadamente? más que de él espera de un loco.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
El que mima a su esclavo desde la niñez, al fin lo encontrará contumaz.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
El hombre colérico provoca peleas, y el violento cae en muchos pecados.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
La soberbia humilla al hombre, mas el humilde de espíritu será ensalzado.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
El cómplice de un ladrón odia su propia vida, pues oye la maldición y no dice nada.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
Quien teme al hombre, se prepara un lazo, pero el que confía en Yahvé será puesto en salvo.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Muchos buscan el favor del príncipe; pero es Yahvé quien juzga a cada uno.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
Abominación de los justos es el hombre malvado, y abominación de los malvados quien procede rectamente.
