Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Munhu anoramba akaomesa mutsipa wake mushure mokutsiurwa kazhinji achaparadzwa nokukurumidza, kusina chingamubatsira.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Kana vakarurama vachiwanda, vanhu vanofara; asi kana vakaipa vachitonga, vanhu vanogomera.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
Munhu anoda uchenjeri anouyisa mufaro kuna baba vake, asi anoshamwaridzana nechifeve anoparadza pfuma yake.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Nokururamisira mambo anosimbisa nyika, asi uyo anokara fufuro anoiparadza.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
Ani naani anonyengera muvakidzani wake anodzikira tsoka dzake mumbure.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
Munhu akaipa anoteyiwa nezvivi zvake, asi munhu akarurama anogona kuimba uye agofara.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Vakarurama vane hanya nokururamisirwa kwavarombo, asi vakaipa havana hanya naizvozvo.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Vatuki vanomutsa bope muguta, asi vanhu vakachenjera vanodzora kutsamwa.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Kana munhu akachenjera akaenda kumatare nebenzi, benzi rinotsamwa uye rigotuka, zvokuti hapangavi norugare.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Vanhu vanofarira kudeura ropa vanovenga munhu akarurama, uye vanotsvaka kuuraya vakarurama.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
Benzi rinobudisa hasha dzaro dzose, asi munhu akachenjera anozvibata.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Kana mutongi akateerera nhema machinda ake ose achava akaipa.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
Murombo nomunhu anomanikidza vakafanana pachinhu ichi: Jehovha ndiye anoita kuti meso avo vose aone.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
Kana mambo akatonga varombo nokururamisira, chigaro chake choushe chinogara chakachengetedzeka nguva dzose.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
Shamhu yokuranga inopa uchenjeri, asi mwana anosiyiwa akadaro achanyadzisa mai vake.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Kana vakaipa vachiwanda, nezvivi zvinowandawo, asi vakarurama vachaona kuwa kwavo.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Ranga mwanakomana wako, ipapo achakupa rugare; achauyisa mufaro kumweya wako.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Pasina chizaruro, vanhu vanoramba kuzvidzora; asi akaropafadzwa uyo anochengeta murayiro.
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
Muranda haarayirwi namashoko zvawo chete, nokuti kunyange achinzwisisa, haangadaviri.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Unoona here munhu anotaura achikurumidza? Benzi rine tariro zhinji kupfuura iye.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Kana munhu akaregerera muranda wake kubva paudiki, achazotarisira kodzero dzomwanakomana pakupedzisira.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Munhu akashatirwa anomutsa kupesana, uye munhu ane hasha anoita zvivi zvizhinji.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
Kuzvikudza kwomunhu kunomudzikisira pasi, asi munhu ane mweya wokuzvininipisa achawana kukudzwa.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
Anoshamwaridzana nembavha anozvivenga iye pachake; anoiswa pasi pemhiko, asi haangakwanisi kupa uchapupu.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
Kutya munhu kuchava musungo, asi ani naani anovimba naJehovha achagara akachengetedzeka.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Vazhinji vanotsvaka nyasha kumutongi, asi kururamisirwa kwomunhu kunobva kuna Jehovha.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
Vakarurama vanovenga vasina kutendeka; vakaipa vanovenga vakarurama.
