Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
O homem que muitas vezes repreendido endurece a cerviz de repente será quebrantado sem que haja cura.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Quando os justos se engrandecem, o povo se alegra, mas quando o ímpio domina o povo suspira.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
O homem que ama a sabedoria alegra a seu pai, mas o companheiro de prostitutas desperdiça a fazenda.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
O rei com juízo sustem a terra, mas o amigo de peitas a transtorna.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
O homem que lisongeia a seu próximo, arma uma rede aos seus passos.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
Na transgressão do homem mau há laço, mas o justo jubila e se alegra.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Informa-se o justo da causa dos pobres, mas o ímpio não compreende o conhecimento.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Os homens escarnecedores abrazam a cidade, mas os sábios desviam a ira.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
O homem sábio que pleiteia com o tolo, quer se turbe quer se ria, não terá descanço.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Os homens sanguinolentos aborrecem ao sincero, mas os retos procuram o seu bem.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
Todo o seu espírito profere o tolo, mas o sábio o encobre e reprime.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
O governador que dá atenção às palavras mentirosas, achará que todos os seus servos são ímpios.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
O pobre e o usurário se encontram, e o Senhor alumia os olhos de ambos.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
O rei, que julga os pobres conforme a verdade, firmará o seu trono para sempre.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
A vara e a repreensão dão sabedoria, mas o rapaz entregue a si mesmo envergonha a sua mãe.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Quando os ímpios se multiplicam, multiplicam-se as transgressões, mas os justos verão a sua queda.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Castiga a teu filho, e te fará descançar; e dará delícias à tua alma.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Não havendo profecia, o povo fica dissoluto; porém o que guarda a lei esse é bem-aventurado:
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
O servo se não emendará com palavras, porque, ainda que te entenda, todavia não responderá.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Tens visto um homem arremessado nas suas palavras? maior esperança há dum tolo do que dele.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Quando alguém cria delicadamente o seu servo desde a mocidade, por derradeiro quererá ser seu filho.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
O homem iracundo levanta contendas; e o furioso multiplica as transgressões.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
A soberba do homem o abaterá, mas o humilde de espírito reterá a glória.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
O que tem parte com o ladrão aborrece a sua própria alma: ouve maldições, e não o denúncia.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
O temor do homem armará laços, mas o que confia no Senhor será posto em alto retiro.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Muitos buscam a face do príncipe, mas o juízo de cada um vem do Senhor.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
Abominação é para os justos o homem iníquo, mas abominação é para o ímpio o de retos caminhos.
