Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Siapa bersitegang leher, walaupun telah mendapat teguran, akan sekonyong-konyong diremukkan tanpa dapat dipulihkan lagi.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Jika orang benar bertambah, bersukacitalah rakyat, tetapi jika orang fasik memerintah, berkeluhkesahlah rakyat.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
Orang yang mencintai hikmat menggembirakan ayahnya, tetapi siapa yang bergaul dengan pelacur memboroskan harta.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Dengan keadilan seorang raja menegakkan negerinya, tetapi orang yang memungut banyak pajak meruntuhkannya.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
Orang yang menjilat sesamanya membentangkan jerat di depan kakinya.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
Orang yang jahat terjerat oleh pelanggarannya, tetapi orang benar akan bersorak dan bersukacita.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Orang benar mengetahui hak orang lemah, tetapi orang fasik tidak mengertinya.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Pencemooh mengacaukan kota, tetapi orang bijak meredakan amarah.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Jika orang bijak beperkara dengan orang bodoh, orang bodoh ini mengamuk dan tertawa, sehingga tak ada ketenangan.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Orang yang haus akan darah membenci orang saleh, tetapi orang yang jujur mencari keselamatannya.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
Orang bebal melampiaskan seluruh amarahnya, tetapi orang bijak akhirnya meredakannya.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Kalau pemerintah memperhatikan kebohongan, semua pegawainya menjadi fasik.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
Si miskin dan si penindas bertemu, dan TUHAN membuat mata kedua orang itu bersinar.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
Raja yang menghakimi orang lemah dengan adil, takhtanya tetap kokoh untuk selama-lamanya.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
Tongkat dan teguran mendatangkan hikmat, tetapi anak yang dibiarkan mempermalukan ibunya.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Jika orang fasik bertambah, bertambahlah pula pelanggaran, tetapi orang benar akan melihat keruntuhan mereka.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Didiklah anakmu, maka ia akan memberikan ketenteraman kepadamu, dan mendatangkan sukacita kepadamu.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Bila tidak ada wahyu, menjadi liarlah rakyat. Berbahagialah orang yang berpegang pada hukum.
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
Dengan kata-kata saja seorang hamba tidak dapat diajari, sebab walaupun ia mengerti, namun ia tidak mengindahkannya.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Kaulihat orang yang cepat dengan kata-katanya; harapan lebih banyak bagi orang bebal dari pada bagi orang itu.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Siapa memanjakan hambanya sejak muda, akhirnya menjadikan dia keras kepala.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Si pemarah menimbulkan pertengkaran, dan orang yang lekas gusar, banyak pelanggarannya.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
Keangkuhan merendahkan orang, tetapi orang yang rendah hati, menerima pujian.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
Siapa menerima bagian dari pencuri, membenci dirinya. Didengarnya kutuk, tetapi tidak diberitahukannya.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
Takut kepada orang mendatangkan jerat, tetapi siapa percaya kepada TUHAN, dilindungi.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Banyak orang mencari muka pada pemerintah, tetapi dari TUHAN orang menerima keadilan.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
Orang bodoh adalah kekejian bagi orang benar, orang yang jujur jalannya adalah kekejian bagi orang fasik.
