Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
À l’homme qui avec un cou roide méprise celui qui le reprend, surviendra une mort soudaine; et la guérison ne le suivra pas.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
À la multiplication des justes tout le monde se réjouira; lorsque les impies prendront le gouvernement, le peuple gémira.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
L’homme qui aime la sagesse réjouit son père; mais celui qui nourrit des prostituées perdra son bien.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Un roi juste élève un pays; un homme avare le détruira.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
L’homme qui parle à son ami en des termes flatteurs et déguisés tend un filet à ses pieds.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
L’homme inique qui pèche, un lacs l’enveloppera; et le juste louera le Seigneur et se réjouira.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Le juste connaît la cause des pauvres; l’impie ignore la science.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Les hommes pernicieux détruisent une cité; mais les sages détournent la fureur.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Un homme sage, s’il dispute avec un insensé, soit qu’il s’irrite, soit qu’il rie, ne trouvera pas de repos.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Les hommes de sang haïssent le simple; mais les justes cherchent son âme.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
L’insensé met tout de suite en avant son esprit; mais le sage diffère et réserve pour l’avenir.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Le prince qui écoute volontiers des paroles de mensonge a tous ses ministres impies.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
Le pauvre et le créancier se sont rencontrés; celui qui éclaire l’un et l’autre, c’est le Seigneur.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
Le roi qui juge selon la vérité les pauvres, son trône sera à jamais affermi.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
La verge et la correction donnent la sagesse; mais l’enfant, abandonné à sa volonté, couvre de confusion sa mère.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Par la multiplication des impies se multiplieront les crimes; et les justes verront leur ruine.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Forme ton fils, et il te consolera, et il fera les délices de ton âme.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Lorsque la prophétie cessera, le peuple sera dissipé; mais celui qui garde la loi est bienheureux.
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
L’esclave, par des paroles, ne peut être formé; parce qu’il comprend ce que tu dis, et il dédaigne de répondre.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
As-tu vu un homme prompt à parler? Il faut en attendre de la folie plutôt que son amendement.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Celui qui, dès l’enfance, nourrit délicatement son esclave le trouvera dans la suite rebelle.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
L’homme colère provoque des rixes; et celui qui est facile à s’indigner sera plus enclin à pécher.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
L’humiliation suit le superbe; et la gloire accueillera l’humble d’esprit.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
Celui qui avec un voleur s’associe hait sa propre âme; il entend celui qui l’adjure, et il ne décèle pas le voleur.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
Celui qui craint l’homme tombera promptement; celui qui espère dans le Seigneur sera élevé.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Beaucoup recherchent la face du prince; mais c’est du Seigneur que procède le jugement de chacun.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
Les justes abominent l’homme impie; et les impies abominent ceux qui sont dans la droite voie. Le fils qui garde la parole sera hors de perdition.
