Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
L'homme qui, étant repris, roidit son cou, sera subitement brisé, sans qu'il y ait de guérison.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Quand les justes sont les plus nombreux, le peuple se réjouit; mais quand le méchant domine, le peuple gémit.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
L'homme qui aime la sagesse, réjouit son père; mais celui qui se plaît avec les débauchées, dissipe ses richesses.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Le roi affermit le pays par la justice; mais celui qui aime les présents le ruine.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
L'homme qui flatte son prochain, tend un filet sous ses pas.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
Il y a un piège dans le crime du méchant; mais le juste chante et se réjouit.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Le juste prend connaissance de la cause des pauvres; mais le méchant ne s'en informe pas.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Les hommes moqueurs soufflent le feu dans la ville; mais les sages calment la colère.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Un homme sage contestant avec un homme insensé, qu'il se fâche ou qu'il rie, n'aura point de repos.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Les hommes sanguinaires haïssent l'homme intègre; mais les hommes droits protègent sa vie.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
L'insensé met dehors tout ce qu'il a dans l'esprit; mais le sage le réprime et le retient.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Quand le prince prête l'oreille à la parole de mensonge, tous ses serviteurs sont méchants.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
Le pauvre et l'oppresseur se rencontrent; c'est l'Éternel qui éclaire les yeux de l'un et de l'autre.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
Le trône du roi qui rend justice aux pauvres selon la vérité, sera affermi à perpétuité.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
La verge et la répréhension donnent la sagesse; mais l'enfant livré à lui-même fait honte à sa mère.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Quand les méchants sont les plus nombreux, les crimes se multiplient; mais les justes verront leur ruine.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Corrige ton enfant, et il te donnera du repos, et il fera la joie de ton âme.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Lorsqu'il n'y a point de vision, le peuple est sans frein; mais heureux est celui qui garde la loi!
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
Ce n'est pas par des paroles qu'on corrige un esclave; car il entend bien, mais ne répond pas.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
As-tu vu un homme étourdi dans ses paroles? Il y a plus à espérer d'un fou que de lui.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Le serviteur sera à la fin le fils de celui qui le nourrit délicatement dès la jeunesse.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
L'homme colère excite les querelles, et l'homme emporté commet bien des fautes.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
L'orgueil de l'homme l'abaisse; mais celui qui est humble d'esprit, obtient la gloire.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
Celui qui partage avec un larron, hait son âme; il entend le serment d'exécration, et il ne déclare rien.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
La crainte qu'on a de l'homme, fait tomber dans le piège; mais celui qui s'assure en l'Éternel aura une haute retraite.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Plusieurs recherchent la faveur de celui qui domine; mais c'est l'Éternel qui fait droit à chacun.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
L'homme inique est en abomination aux justes, et celui qui va droit est en abomination au méchant.
