< Приповісті 29 >

1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Celui qui est souvent réprimandé et qui raidit son cou sera détruit soudainement, sans aucun remède.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Quand les justes prospèrent, le peuple se réjouit; mais quand les méchants gouvernent, le peuple gémit.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
Celui qui aime la sagesse fait la joie de son père; mais un compagnon de prostituées dilapide sa richesse.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Le roi, par la justice, rend le pays stable, mais celui qui prend des pots-de-vin le démolit.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
Un homme qui flatte son prochain déploie un filet pour ses pieds.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
L'homme mauvais est pris au piège par son péché, mais les justes peuvent chanter et se réjouir.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Les justes se soucient de la justice pour les pauvres. Les méchants ne se soucient pas de la connaissance.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Les moqueurs agitent une ville, mais les hommes sages détournent la colère.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Si un homme sage va au tribunal avec un homme insensé, le fou se met en colère ou se moque, et il n'y a pas de paix.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Les sanguinaires détestent les hommes intègres; et ils recherchent la vie des honnêtes gens.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
L'imbécile évacue toute sa colère, mais un homme sage se maîtrise.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Si un dirigeant écoute les mensonges, tous ses fonctionnaires sont méchants.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
Le pauvre et l'oppresseur ont ceci en commun: Yahvé donne la vue aux yeux des deux.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
Le roi qui juge équitablement les pauvres, son trône sera établi pour toujours.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
La verge de la correction donne la sagesse, mais un enfant laissé à lui-même fait honte à sa mère.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Quand les méchants augmentent, le péché augmente; mais les justes verront leur chute.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Corrige ton fils, et il te donnera la paix; oui, il apportera du plaisir à votre âme.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Là où il n'y a pas de révélation, le peuple se défait de toute contrainte; mais celui qui garde la loi est béni.
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
Un serviteur ne peut pas être corrigé par des mots. Bien qu'il comprenne, il ne répond pas.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Vois-tu un homme qui se hâte dans ses paroles? Il y a plus d'espoir pour un fou que pour lui.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Celui qui dorlote son serviteur dès sa jeunesse le fera devenir un fils à la fin.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Un homme en colère suscite des querelles, et un homme courroucé abonde en péchés.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
L'orgueil d'un homme l'abaisse, mais celui qui a l'esprit humble gagne l'honneur.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
Celui qui est complice d'un voleur est l'ennemi de sa propre âme. Il prête serment, mais n'ose pas témoigner.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
La crainte de l'homme s'avère être un piège, mais celui qui met sa confiance en Yahvé est en sécurité.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Beaucoup cherchent la faveur du chef, mais la justice d'un homme vient de Yahvé.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
L'homme malhonnête déteste les justes, et ceux qui sont droits dans leurs voies détestent les méchants.

< Приповісті 29 >