Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
He that being often reproved hardeneth his neck shall suddenly be broken, and that without remedy.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
When the righteous are increased, the people rejoice: but when a wicked man beareth rule, the people sigh.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
Whoso loveth wisdom rejoiceth his father: but he that keepeth company with harlots wasteth [his] substance.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
The king by judgment establisheth the land: but he that exacteth gifts overthroweth it.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
A man that flattereth his neighbour spreadeth a net for his steps.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
In the transgression of an evil man there is a snare: but the righteous doth sing and rejoice.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
The righteous taketh knowledge of the cause of the poor: the wicked hath not understanding to know [it].
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Scornful men set a city in a flame: but wise men turn away wrath.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
If a wise man hath a controversy with a foolish man, whether he be angry or laugh, there will be no rest.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
The bloodthirsty hate him that is perfect: and as for the upright, they seek his life.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
A fool uttereth all his anger: but a wise man keepeth it back and stilleth it.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
If a ruler hearkeneth to falsehood, all his servants are wicked.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
The poor man and the oppressor meet together: the LORD lighteneth the eyes of them both.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
The king that faithfully judgeth the poor, his throne shall be established for ever.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
The rod and reproof give wisdom: but a child left to himself causeth shame to his mother.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
When the wicked are increased, transgression increaseth: but the righteous shall look upon their fall.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Correct thy son, and he shall give thee rest; yea, he shall give delight unto thy soul.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Where there is no vision, the people cast off restraint: but he that keepeth the law, happy is he.
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
A servant will not be corrected by words: for though he understand he will not give heed.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Seest thou a man that is hasty in his words? there is more hope of a fool than of him.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
He that delicately bringeth up his servant from a child shall have him become a son at the last.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
An angry man stirreth up strife, and a wrathful man aboundeth in transgression.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
A man’s pride shall bring him low: but he that is of a lowly spirit shall obtain honour.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
Whoso is partner with a thief hateth his own soul: he heareth the adjuration and uttereth nothing.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
The fear of man bringeth a snare: but whoso putteth his trust in the LORD shall be safe.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Many seek the ruler’s favour: but a man’s judgment [cometh] from the LORD.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
An unjust man is an abomination to the righteous: and he that is upright in the way is an abomination to the wicked.
