Приповісті 29
1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
A man that hardeneth his necke when he is rebuked, shall suddenly be destroyed and can not be cured.
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
When the righteous are in authoritie, the people reioyce: but when the wicked beareth rule, the people sigh.
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
A man that loueth wisdome, reioyceth his father: but he that feedeth harlots, wasteth his substance.
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
A King by iudgement mainteineth ye countrey: but a man receiuing giftes, destroyeth it.
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
A man that flattereth his neighbour, spreadeth a net for his steps.
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
In the transgression of an euill man is his snare: but the righteous doeth sing and reioyce.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
The righteous knoweth the cause of the poore: but the wicked regardeth not knowledge.
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Scornefull men bring a citie into a snare: but wise men turne away wrath.
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
If a wise man contend with a foolish man, whether he be angry or laugh, there is no rest.
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Bloodie men hate him that is vpright: but the iust haue care of his soule.
11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
A foole powreth out all his minde: but a wise man keepeth it in till afterward.
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Of a prince that hearkeneth to lyes, all his seruants are wicked.
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
The poore and the vsurer meete together, and the Lord lighteneth both their eyes.
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
A King that iudgeth the poore in trueth, his throne shalbe established for euer.
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
The rodde and correction giue wisdome: but a childe set a libertie, maketh his mother ashamed.
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
When the wicked are increased, transgression increaseth: but ye righteous shall see their fall.
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Correct thy sonne and he will giue thee rest, and will giue pleasures to thy soule.
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Where there is no vision, the people decay: but he that keepeth the Lawe, is blessed.
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
A seruant will not be chastised with words: though he vnderstand, yet he will not answere.
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Seest thou a man hastie in his matters? there is more hope of a foole, then of him.
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
He that delicately bringeth vp his seruant from youth, at length he will be euen as his sone.
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
An angrie man stirreth vp strife, and a furious man aboundeth in transgression.
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
The pride of a man shall bring him lowe: but the humble in spirit shall enioy glory.
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
He that is partner with a thiefe, hateth his owne soule: he heareth cursing, and declareth it not.
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
The feare of man bringeth a snare: but he that trusteth in the Lord, shalbe exalted.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
Many doe seeke the face of the ruler: but euery mans iudgement commeth from the Lord.
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
A wicked man is abomination to the iust, and he that is vpright in his way, is abomination to the wicked.
